Зимовий удар та загроза для Європи: західні аналітики попереджають про плани Кремля

Західні посадовці та військові аналітики серйозно очікують, що з настанням холодів Росія може суттєво посилити наступальні дії на українському фронті.

Окрім тиску на передовій, головною мішенню Москви знову стануть об'єкти критичної та цивільної інфраструктури, насамперед енергетичний сектор. Російське керівництво розраховує максимально скористатися моментом, адже наявний дефіцит засобів протиповітряної оборони в Україні створює додаткові вразливості під час масованих обстрілів у зимовий період.

На тлі військових приготувань Кремль продовжує повністю ігнорувати будь-які спроби досягти миру дипломатичним шляхом. Як зазначають експерти, Володимир Путін демонструє небажання вести серйозні переговори про завершення війни, наполягаючи на встановленні повного контролю над територією Донбасу. За оцінками західних аналітиків, реальна ймовірність початку мирних переговорів може зрости лише в тому разі, якщо до осені 2027 року російська армія не зможе досягти своїх стратегічних цілей на цьому напрямку.

Водночас стратегія Кремля виходить далеко за межі українського театру бойових дій. У Європі зростають побоювання, що агресор спробує випробувати на міцність єдність усього Альянсу, поширивши гібридні атаки та тиск за межі нинішнього конфлікту. Подібні плани змушують провідні європейські столиці діяти на випередження.

Підготовка до мобілізаційної кризи та політичні маневри Заходу

Для забезпечення нових наступальних операцій російська влада готує масштабне внутрішнє переформатування. Західні чиновники прогнозують оголошення обмеженої мобілізації в Росії, яка може відбутися одразу після завершення вересневих парламентських виборів.

Російське керівництво свідомо створює умови для введення воєнного стану та прихованого залучення до армії ще близько пів мільйона людей, намагаючись заздалегідь придушити можливі громадські заворушення через вкрай низьку популярність мобілізації серед населення.

Проте внутрішні проблеми з людським ресурсом заганяють Кремль у глухий кут, адже охочих гинути на фронті стає все менше. На цьому критичному тлі Велика Британія, Франція та Німеччина активно формують спільну позицію щодо майбутніх переговорів про завершення війни. Європейські держави налаштовані рішуче:

• Гарантувати собі повноправне місце за столом переговорів.

• Не допустити укладення сепаратних домовленостей між Вашингтоном і Москвою за спиною Європи та України.

• Зберегти єдиний міжнародний фронт протидії агресії.

Хоча європейські дипломати визнають, що майбутній діалог, імовірно, проходитиме під провідною роллю США, архітектура безпеки континенту надто важлива, щоб повністю віддавати її на відкуп американській стороні. Російський диктатор своєю чергою прагне не лише зламати опір в Україні, а й залякати Захід масштабом майбутньої ескалації.