США демонструють дедалі більшу активність у спробах відновити переговорний процес між Україною та Росією. За оцінками керівника аналітичного центру «Ділова столиця», політолога Вадима Денисенка, Дональд Трамп намагається знову запустити дипломатичний трек. Проте ключова небезпека для Києва полягає у небажанні Кремля йти на реальні компроміси та в імовірному зміщенні тиску з боку Вашингтона саме на українську сторону.

«Дональд Трамп пробує знову організувати мирні переговори. При чому, поступок від Путіна ми не побачимо. А відтак, головне питання, як будуть або не будуть тиснути на Україну»

План із 28 пунктів: основа для майбутніх дискусій

Конкретних параметрів нового переговорного процесу наразі не оприлюднено. Проте експерти припускають, що за основу може бути взятий документ із 28 пунктів, який активно обговорювався близько пів року тому. Тоді переговори зайшли у глухий кут через принципове територіальне питання, зокрема статус Донбасу.

Цей план існує у двох редакціях:

• Перша версія відображає вимоги Російської Федерації, які стосуються внутрішніх питань України, зокрема релігійної сфери, мовної політики та системи державного управління.

• Друга версія була напрацьована за спільної участі представників України та США, тому вона є значно прийнятнішою для офіційного Києва.

Якщо сторони все ж сядуть за стіл переговорів, саме ці 28 пунктів, найімовірніше, стануть стартовим майданчиком для тривалих і складних дискусій.

Наразі команда Дональда Трампа не має достатньо сильних інструментів, щоб змусити Росію відступити. Наприклад, спроби заблокувати російські танкери на тлі напруженості навколо Ірану та можливого перекриття Ормузької протоки можуть спровокувати різке зростання цін на пальне у самих США. Це безпосередньо вдарить по американських виборцях, на що адміністрація Трампа піти не може. Через брак дієвих важелів впливу на Москву єдиним доступним інструментом для Білого дому залишається тиск на Київ.

Водночас російське керівництво демонструє небажання йти на поступки. Зокрема, Володимир Путін публічно назвав заяви про нову хвилю мобілізації в Росії «чушью собачьей». На думку Вадима Денисенка, це може бути завуальованою відповіддю американській стороні після неафіційного візиту очільника ЦРУ до Москви, під час якого обговорювалося запобігання масштабній мобілізації в РФ як частині гібридного тиску на східні кордони ЄС.

«Якщо ми виходимо з того, що візит керівника ЦРУ в Москву, крім всього іншого, мав на меті поговорити про те, щоб Росія не робила мобілізації, як частини більш серйозної гібридної операції на сході ЄС, то путінське „мобилизация — это чушь собачья“ може бути такою собі відповіддю Трампу»

Попри це, реальна загроза проведення мобілізаційних заходів у Росії після виборів до Держдуми залишається, хоча їхні темпи можуть виявитися нижчими за попередні прогнози.

Форма прямого тиску на Київ з боку США, яка спостерігалася раніше, навряд чи повториться у колишньому вигляді. Натомість республіканці можуть застосувати іншу стратегію: декларувати підтримку українського народу, паралельно критикуючи чинну владу за корупційні зловживання.

«Виборча гра республіканців зводиться до того, що США підтримує Україну, но корумповане керівництво не справляється зі своїми задачами. І, схоже, найближчим часом ми побачимо нову серію корупційних скандалів»

Така медійна та політична кампанія може суттєво послабити позиції Києва та стати непрямим інструментом примусу до компромісних переговорів.

Реакція світових лідерів та фактор часу

За діями Вашингтона уважно спостерігають інші глобальні гравці, зокрема Китай, Індія та Туреччина. Пекін та Делі зацікавлені у тому, щоб долучитися до фіксації результатів у разі успіху переговорів.

Якщо ж ініціатива Трампа зазнає фіаско, Китай може спробувати виступити у ролі самостійного посередника. Також існує гіпотетичний сценарій, за якого Трамп запропонує лідеру КНР Сі Цзіньпіну об'єднати зусилля для спільного впливу на Москву та Київ.

«Трамп запропонує Сі спільно почати тиснути на РФ та Україну, щоб прискорити переговори. Ця опція є, але поки вона мінімальна»

До можливої зустрічі лідерів США та Китаю залишається близько трьох тижнів. В умовах стрімкої зміни геополітичної кон'юнктури цей час є критичним, адже затягування процесу грає не на користь американського президента. Водночас у Москві перед початком контактів із представниками Трампа налаштовані скептично і не очікують значного прогресу, оскільки Кремль не збирається відмовлятися від своїх територіальних претензій.