Прийдешній опалювальний сезон 2026–2027 років може стати найважчим за всю історію України в умовах повномасштабної війни. Керівництво держави та профільні фахівці закликають не мати ілюзій: ворог не полишає намірів зруйнувати критичну інфраструктуру та зробити українські міста непридатними для життя. Атакам на енергооб'єкти прогнозують продовження, тому підготовка до холодів вимагає максимальної мобілізації ресурсів, чіткої координації на всіх рівнях та реалізації стратегічних заходів захисту.

Позиція влади: чому зима буде надскладною

Прем'єр-міністр Сергій Корецький наголошує на неприпустимості недооцінки майбутніх ризиків. Російські агресори продовжують системно бити по енергетиці, тож прийдешній зимовий період обіцяє бути значно складнішим за попередній. Головним пріоритетом для уряду залишається захист населення та безперебійне функціонування життєзабезпечуючих систем держави. Окремий акцент робиться на титанічній роботі українських енергетиків, чия стійкість дозволила країні пройти попередні випробування холодом.

Чотири стратегічні кроки для захисту енергосистеми

Під час VI Конференції з енергетичного права перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов окремим списком виділив чотири базові напрямки, на яких нині зосереджені зусилля держави:

• Відновлення та ремонти. Оперативне лагодження всього обладнання та об'єктів, які зазнали пошкоджень внаслідок ворожих обстрілів.

• Створення матеріальних резервів. Формування запасів устаткування задля того, щоб мати можливість швидко ліквідовувати наслідків нових руйнувань.

• Накопичення блакитного палива. Забезпечення необхідних обсягів газу в сховищах для стабільного проходження пікових зимових навантажень.

• Розвиток нової генерації. Активне зведення маневрових потужностей, які зроблять загальну енергосистему більш гнучкою та менш вразливою до точкових ударів.

Ключовим елементом цієї стратегії є будівництво нових розподілених потужностей у регіонах із найбільшим дефіцитом електроенергії — на Київщині, а також на півночі, півдні та сході країни. Щоб залучити до цього процесу приватний капітал, уряд суттєво знизив фінансові бар'єри для потенційних інвесторів. Окрім того, запроваджено спеціальний компенсаційний механізм, який покриває різницю між конкурсною вартістю електроенергії та реаліями ринку в періоди пікового споживання.

Регіональна готовність та роль міжнародної допомоги

Експерт з енергетики Геннадій Рябцев вказує на те, що темпи підготовки на місцях наразі залишаються нерівномірними. На його думку, перекладати всю відповідальність виключно на центр чи лише на місцеві органи влади не можна — ефективність залежить від злагодженої роботи кожного рівня. 

Головним завданням перед початком холодів (бажано до середини жовтня) є повне забезпечення ключових об'єктів критичної інфраструктури автономними джерелами живлення. Лікарні, водоканали, системи зв'язку та оповіщення не повинні залежати ані від централізованих мереж, ані від дефіцитного пального.

Важливим ресурсом для відновлення українських теплоелектростанцій є обладнання, яке надходить від міжнародних партнерів. Частина такого устаткування вже виведена з експлуатації в країнах Європи, проте вона здатна ефективно працювати в українських реаліях.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко підтверджує незмінність ворожої тактики, проте відзначає позитивні зрушення: у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Чернігові нарешті розгорнуто масштабні проєкти інженерного захисту.

Що ще необхідно для стійкості?

За словами експертів, захист енергооб'єктів від блекаутів потребує комплексного підходу. Окрім інженерних укріплень підстанцій та розподільчих мереж, критично необхідною залишається потужна протиповітряна оборона. Без надійного захисту неба убезпечити великі енергетичні вузли від ракетного терору вкрай важко.

Водночас усі нові установки розподіленої генерації мають обов'язково інтегруватися в Об'єднану енергосистему країни, а не функціонувати ізольовано. Тільки за умови виконання цих завдань у визначених пріоритетах Україна зможе вистояти на тлі наявних дефіцитів та фінансових обмежень.