В Україні частка підробленої молочної продукції залишається критично високою. Попри регулярні перевірки та гучні заяви контролюючих органів, споживачі продовжують купувати неякісні товари. Головними мішенями для недобросовісних ділків традиційно залишаються найпопулярніші позиції: вершкове масло, сметана, а також тверді й кисломолочні сири. 

За інформацією Спілки молочних підприємств України (СМПУ), механізм фальсифікації залишається цинічним та водночас надзвичайно простим. Нечесні виробники масово замінюють дорогий натуральний молочний жир дешевими рослинними оліями, серед яких пальмова посідає перше місце. Ба більше, замість повноцінного молочного білка до складу вводять різноманітні немолочні замінники. У підсумку на полицях з'являється продукція, яка не має жодного відношення до справжньої «молочки», хоча на етикетці може зазначатися зовсім інше.

Де найчастіше реалізують «сіру» продукцію?

Експерти виділяють два головні канали збуту підробок. Перший — це сегмент HoReCa (готелі, ресторани, кафе), куди фальсифікат постачається великими оптовими партіями. У складі складних страв, випічки чи різноманітних десертів звичайний відвідувач практично не спроможний на смак відрізнити, чи використовував заклад справжнє масло та якісний сир.

Другий канал збуту — це роздрібна торгівля з акцентом на агресивний дискаунт. Тут розрахунок робиться на найменш захищені категорії покупців або тих, хто намагається зекономити і обирає товари виключно за найнижчою ціною. Підозріло дешевий сир чи масло є першим і чи не найголовнішим сигналом того, що перед вами підробка.

Удар по економіці та здоров'ю

Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур підкреслює, що подібна підміна інгредієнтів без належного та чесного маркування є прямою маніпуляцією та введенням покупців в оману. У свою чергу, голова Спілки Вадим Чагаровський переконаний: без запровадження жорсткої, системної та безкомпромісної боротьби з тіньовим ринком відновити довіру споживачів до вітчизняного виробника буде вкрай важко.

Фальсифікація завдає нищівного удару не лише по гаманцях і здоров'ю пересічних українців, а й по легальному бізнесу. Чесні заводи, які інвестують значні кошти у модернізацію виробництва, дотримання суворих стандартів HACCP та ДСТУ, просто не можуть конкурувати у ціновому сегменті з «пальмовим» демпінгом. Коли ж людина кілька разів поспіль купує неякісний товар, у неї формується стійка недовіра до всієї молочної галузі країни.

Практичні поради: як розпізнати фальсифікат у магазині

Повністю убезпечити себе від придбання підробки на сучасному ринку непросто, проте існує низка дієвих правил, які допоможуть мінімізувати такі ризики:

• Цінник має значення. Надто низька вартість масла, сметани чи сиру практично завжди свідчить про фальсифікацію. Завжди порівнюйте ціну з продукцією відомих, перевірених брендів.

• Уважно читайте склад. У рецептурі справжнього вершкового масла не повинно бути нічого, окрім вершків або молока. Наявність будь-яких рослинних жирів автоматично переводить продукт у категорію спредів чи підробок.

• ДСТУ чи ТУ. Товари, виготовлені згідно з державними стандартами (ДСТУ), зазвичай мають чіткіші та суворіші вимоги до сировини. Технічні умови (ТУ) часто дають виробнику забагато свободи, чим і користуються махінатори.

• Оцінюйте консистенцію. Якісне масло рівномірно тане при кімнатній температурі та не кришиться на шматочки. Натуральний сир не повинен мати неприродного глянцевого блиску чи «гумової» текстури.

• Надавайте перевагу перевіреним маркам. Купуйте товари виробників із прозорою репутацією, які відкрите публікують інформацію про свої виробничі потужності.

У Спілці молочних підприємств наголошують: доки споживчий попит на наддешеві «молочні» суміші тримається, недобросовісні ділки вишукуватимуть нові шляхи обходу закону. Саме тому Держпродспоживслужба в тісній кооперації з сумлінним бізнесом мусять суттєво посилити контроль на всіх етапах ланцюга — від коров'ячої ферми та переробного заводу до полиці супермаркету й кухонь закладів громадського харчування.