60 років традиційно сприймаються як вік виходу на заслужений відпочинок. Проте в Україні самого дня народження недостатньо для автоматичного призначення пенсії. Ключове значення має страховий стаж. У 2026 році для призначення пенсії за віком у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо його не вистачає, пенсійний вік для конкретної людини фактично відсувається — право на виплату може виникнути у 63 або 65 років залежно від кількості накопиченого стажу. І це правило стосується не лише тих, хто вже стоїть на порозі пенсії. Воно особливо важливе для українців віком 50–59 років, які ще мають час виправити можливі проблеми зі стажем.

У 2026 році діє така система:

• Для виходу на пенсію у 60 років потрібно щонайменше 33 роки страхового стажу.

• Для виходу у 63 роки — від 23 років.

• Для призначення пенсії у 65 років достатньо щонайменше 15 років страхового стажу.

Тобто різниця навіть у кілька років стажу може мати дуже серйозні наслідки. Людина, яка має 33 роки страхового стажу, може претендувати на пенсію у 60 років. Якщо ж підтверджено, наприклад, 30 років, ситуація вже інша: право на пенсію у 60 років не виникає лише через досягнення відповідного віку.

Вимоги продовжать зростати

Нинішня вимога у 33 роки — не остаточна. Поступове підвищення вимог до страхового стажу передбачене пенсійною реформою.

• У 2027 році для виходу на пенсію у 60 років знадобиться вже 34 роки страхового стажу.

• А з 2028 року вимога досягне 35 років.

При цьому йдеться не про формальне підвищення пенсійного віку. Вік 60 років залишається одним із передбачених законом моментів виходу на пенсію. Змінюється інше — кількість років страхового стажу, які людина повинна мати, щоб скористатися цим правом.

Чому людина може недорахуватися стажу

Одна з найпоширеніших помилок — рахувати стаж просто за трудовою книжкою. Насправді страховий стаж має свої правила. Після 2004 року важливе значення має фактична сплата страхових внесків. Якщо внески не сплачувалися або сплачувалися не в необхідному обсязі, відповідний період може не зараховуватися так, як очікує працівник.

Особливо складною ситуація може бути у людей, які працювали неофіційно, мали тривалі перерви в роботі або працювали на підприємствах, які не виконували свої зобов'язання щодо сплати внесків.

Ще одна проблема — втрачені документи.

Для українців, які через війну залишили свої міста, втратили житло або документи, питання підтвердження старих періодів роботи може бути особливо актуальним.

Найгірше — дізнатися про проблему у 60 років. Уявімо ситуацію – людина протягом життя працювала приблизно 35 років і розраховує оформити пенсію одразу після 60-річчя. Але після перевірки виявляється, що частина періодів роботи не підтверджена або не врахована. На папері людина могла працювати 35 років, а у системі може бути менше. І саме друга цифра матиме значення для призначення пенсії. Якщо підтвердженого стажу виявиться недостатньо, доведеться або вирішувати питання з документами, або чекати на настання права у більш пізньому віці. Тому перевіряти стаж краще не в 60 років, а за кілька років до цього.

Чи можна докупити стаж

Законодавство передбачає можливість добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Це дозволяє в окремих випадках набути відсутній страховий стаж шляхом сплати внесків. Однак купівля стажу — не чарівна кнопка, яка автоматично вирішує будь-яку проблему. Вартість залежить від розміру страхового внеску та періоду, який людина хоче компенсувати. Причому зростання соціальних стандартів впливає і на вартість придбання стажу. У 2026 році ця сума вже стала вищою, ніж раніше. Тому рішення про добровільну сплату внесків варто приймати після того, як людина точно з'ясувала, скільки стажу їй бракує.

Страховий стаж визначає не тільки момент, коли людина зможе оформити пенсію, він також впливає на її розмір.Пенсійна формула враховує тривалість страхового стажу та заробіток, з якого сплачувалися внески. Тому ситуація «головне — набрати необхідні 33 роки» не зовсім правильна. Дві людини з однаковим стажем можуть отримувати дуже різні пенсії, якщо протягом трудового життя вони мали різний офіційний дохід. Саме тому людям, які наближаються до пенсійного віку, варто перевіряти не лише кількість років стажу, а й інформацію про заробіток.

Що робити людям 50–60 років

Перш за все — перевірити страховий стаж у Пенсійному фонді. Далі варто порівняти інформацію з власною трудовою історією. Якщо людина точно знає, що працювала на підприємстві протягом певного періоду, але цих даних немає, потрібно з'ясувати, як їх підтвердити.

Не варто відкладати це до моменту оформлення пенсії. Особливо це стосується тих, хто працював у 1990-х роках, змінював підприємства, мав тривалі перерви або працював у роботодавців, які давно припинили діяльність. Чим більше часу залишається до пенсії, тим більше можливостей знайти архівні документи, звернутися до колишнього роботодавця або вирішити питання через Пенсійний фонд.

Кому загрожує вихід на пенсію у 63 або 65 років

Найбільший ризик мають люди з недостатньою кількістю підтвердженого страхового стажу. Особливо це стосується тих, хто значну частину життя працював неофіційно. Також ризикують люди з великими перервами у трудовій діяльності та ті, за кого роботодавці не сплачували належні внески. Якщо страховий стаж до 65 років становитиме менше 15 років, пенсія за віком не призначається. Для таких людей передбачені інші механізми державної соціальної підтримки за відповідних умов.