Мільйони українців чекають на пенсії по 6000 гривень: що насправді готує уряд восени

Українська влада знову активно обговорює масштабну пенсійну реформу, обіцяючи громадянам нові стандарти виплат. Зокрема, йдеться про запровадження гарантованої базової допомоги, яка у попередніх проєктах оцінювалася щонайменше у шість тисяч гривень. Проте за гучними політичними заявами та презентаціями досі ховається чимало питань, адже повноцінного законопроєкту парламент поки що так і не побачив.

За офіційними даними Пенсійного фонду України, станом на літо 2026 року середня пенсія в країні склала 7272,68 гривні. У відсотковому співвідношенні порівняно з минулим роком показник зріс приблизно на 13,5 відсотка. Проте за умов триваючої війни та стрибка цін цих коштів ледве вистачає на базове виживання. Понад чверть усіх пенсіонерів продовжують отримувати виплати, що не перевищують чотирьох тисяч гривень, а мінімальна пенсійна виплата досі залишається на позначці 2595 гривень. Тішить лише середня статистика, тоді як мільйони людей змушені виживати за межею бідності.

Якою буде нова пенсійна модель від Мінсоцполітики

На початку року Міністерство соціальної політики презентувало концепцію нової моделі забезпечення літніх людей. Ключовою ідеєю є поділ виплат на дві частини: гарантовану базову вікову допомогу, яку фінансуватиме держава, та страхову частину, що прямо залежатиме від набутого стажу і сплачених внесків.

Під час години запитань до уряду у Верховній Раді міністр соцполітики Денис Улютін запевнив:

Ми вже завершили дизайн нової пенсійної моделі і фіналізуємо відповідний законопроєкт, що передбачає гарантовану базову вікову виплату, що не може становити менше 6000 гривень, солідарну частину з максимально прямим зв’язком між внесками і пенсією без впливу випадкових чинників, як то рік виходу на пенсію, і професійні пенсії замість спеціальних

У профільних відомствах пояснюють, що головна логіка реформи полягає в усуненні несправедливості, коли виплати старих пенсіонерів знецінюються, тоді як нові отримують значно більше за аналогічні умови праці. Окрім цього, влада планує поступово трансформувати спецпенсії у професійні програми та стимулювати розвиток накопичувальних ініціатив.

Чому обіцянки часто залишаються на папері

Подібні ініціативи обговорюються в Україні роками. Нагадаємо, що попередній уряд обіцяв запровадити революційну бальну систему ще влітку 2025 року. Парламент навіть зобов'язали ухвалити відповідні зміни на законодавчому рівні, проте законопроєкт так і не дійшов до голосування, а міністри разом із прем'єром пішли у відставку. Згодом запрацювали лише часткові проєкти щодо перерахунку спеціальних пенсій силовикам та прокурорам, які викликали чимало суперечок у суспільстві.

Сьогодні ситуація ускладнюється катастрофічним станом державної економіки. Бюджет країни критично залежить від зовнішніх надходжень та міжнародної допомоги, а власні доходи повністю перекриваються воєнними видатками, які стрімко зростають через руйнування інфраструктури та енергетики. За словами президента Володимира Зеленського, дефіцит ресурсів у воєнний час є найбільшим викликом для держави.

Пенсійний фонд також не справляється із самостійним фінансуванням виплат. За першу половину 2026 року на пенсії було спрямовано сотні мільярдів гривень, тоді як власні надходження від внесків покривають лише трохи більше ніж 70 відсотків від потреби. Решта суми закривається з держ авного бюджету, де утворився величезний розрив.

Демографічні реалії та скорочення кількості пенсіонерів

Тим часом загальна кількість пенсіонерів в Україні стрімко скорочується. За останній рік їхня чисельність зменшилася майже на 300 тисяч осіб і вже опустилася нижче позначки у 10 мільйонів. На це впливає одразу кілька факторів:

• масовий виїзд громадян за кордон через війну;

• високий рівень природної смертності;

• жорсткі вимоги до страхового стажу, запроваджені попередніми реформами;

• скасування права на вихід на пенсію за вислугу років для цілої низки професій.

У таких умовах експерти радять скептично ставитися до чергових гучних заяв про небувалі підвищення. Навіть якщо восени урядовий законопроєкт буде офіційно зареєстрований у парламенті, його шлях до реалізації може затягнутися на роки, а фінансові можливості держави навряд чи дозволять забезпечити стрімке зростання доходів для більшості громадян.