Сцена часто створює ілюзію безтурботного свята, де немає місця для людського болю, виснаження чи смертельної небезпеки. Проте за лаштунками гучних оплесків артистам нерідко доводиться вести невидиму й виснажливу боротьбу за власне виживання.

Популярна українська акторка, стендап-комікеса та телеведуча Настя Ткаченко наважилася на відверту сповідь про подолання тяжкої залежності, яка ледь не коштувала їй життя.

Сьогодні артистка веде абсолютно тверезий спосіб життя, відмовившись не лише від спиртного, але й від тютюну та підтримувальних медикаментів.

Я кинула пити, кинула курити, взагалі нічого не вживаю, не п’ю антидепресанти. Тобто, я чиста повністю. 10-го листопада буде рівно рік, як я не вживаю алкоголь, не палю

Довгий час артистка перебувала в оманливій пастці так званого «функціонального алкоголізму», коли небезпечна звичка маскується під високу працездатність. Щоденне вживання міцного спиртного пляшками сприймалося нею як норма, адже робочі зобов'язання та зйомки виконувалися без збоїв.

Я пила кожен день. Я не пила просеко, пиво, цю слабоалкоголку. Це або текіла, або горілка, або джин, або віскі. Моя норма — це 0,7. Якщо я гуляла, то ми відміряли 1 л 200 мл. Звідки ж воно все взялося, не з неба мені прилетіло. Це називається функціональний алкоголізм

Небезпечні корені та перший дзвінок від власного тіла

Коріння небезпечної моделі поведінки закладалося ще з ранніх років, коли родинні традиції нерозривно пов'язували спиртне з будь-якими важливими подіями. Звичка ділити з чаркою радощі та прикрощі непомітно перекочувала з дитячих спогадів у доросле самостійне буття, ставши підступним фоном життя.

Однак запас міцності людського організму не безмежний, і перша сувора розплата наздогнала гумористку після важких гастролей. Прокинувшись одного ранку в новому помешканні після чергового зловживання, вона раптово виявила, що її обличчя повністю знерухомлене з одного боку.

І коли я вирішила не пити, ну як вирішила, мій організм сказав: „Настюшик, а може трохи стопнемося“. Я приїхала після тура… переїжджала у цей будинок з лютим бодуном, і я заснула тут на дивані. Я прокидаюсь і я не відчуваю половини обличчя. Мене х*рачить панічка така

Перелякана артистка запідозрила раптовий інсульт і терміново звернулася до лікарів, але медики пов'язали оніміння з найглибшим нервовим розладом і панічною атакою. Натомість комплексне медичне обстеження виявило набагато страшнішу картину прихованого руйнування внутрішніх органів.

Страшний вердикт медиків і хибні спроби самолікування

Лікарі попередили Настю, що її печінка опинилася на критичній межі та за лічені роки може остаточно відмовити, якщо руйнівний спосіб життя продовжиться. Це застереження змусило комікесу вперше усвідомити власну вразливість перед лицем смертельної загрози.

Мені кажуть гуляйте, пийте. Ви молодець, ви крута. Можете продовжувати, але три роки. Тому що у вас розкладеться печінка. Ви вже одною ною в цирозі. І я ах*ла, тому що я думала, що я недоторкана

Спочатку акторка спробувала спиратися лише на власну силу волі, зробивши тимчасову паузу в розвагах. Проте як тільки печінковий біль відступив і самопочуття налагодилося, підступна омана повернення до безпеки знову привела її до вживання спиртного.

Я злякалася, що я помру. Мене лікарі налякали дуже сильно. Я дала собі час, щоб виправити ситуацію самостійно. Я перестала пити, але палила. Я подумала, що не хочу так помирати, бо це соромно. Зізнатися комусь, що ти не п’єш, бо боїшся померти від алкашки, це соромно. Визнати, що в тебе алкоголізм — це дуже страшно і соромно

Глибинний злам і порятунок у фахівців

Остаточний перелом у свідомості відбувся тоді, коли медики наочно продемонстрували артистці результати її ультразвукового дослідження поруч із показниками абсолютно здорової людини. Повне усвідомлення того, що пляшка диктує її думки, самопочуття та майбутнє, занурило жінку в найтяжчий душевний занепад.

Я завалила. І я так сіла і думаю, що я роблю зі своїм життям. Чому щось керує мною? Моїм здоров’ям, моєю свідомістю і всім іншим. Я на серйозні думала, що все, моє життя закінчено. Я попала в таку дофамінову яму, мене не радувало нічого. Я думала, що я вскриюсь. Я не розуміла, нащо я прокидаюся, що принесе мені цей день

Покинувши спроби впоратися наодинці з руйнівним ворогом, Ткаченко пішла на мужній крок і звернулася до спеціалізованого реабілітаційного закладу. Фахова наркологічна підтримка та сеанси у психіатра з призначенням необхідної медикаментозної терапії допомогли стабілізувати емоційний стан.

Я пішла в реабілітаційний центр для алко- і наркозалежних. Я нікому про це не зізнавалася, бо це соромно. Алкоголь мене переміг. Я прийшла до психіатра, вона мені прописала ліки, антидепресанти. Я почала приймати і хоч якось вирівнявся цей мій фон… Я щаслива, що я це пройшла. Результат вартує того… Дуже важливо, хто тебе оточує. Те, як мене підтримують. Це друзі, які зі мною пили, а зараз ходять зі мною на тренування

Вирішальну роль у поверненні до життя зіграло й близьке коло спілкування: колишні товариші по чарці відмовилися від колишніх звичок і разом із Настею перейшли на тренування та спокійні чайні церемонії. Ця масштабна трансформація стала продовженням кардинальної роботи над власним тілом, адже раніше артистка перенесла хірургічну операцію зі зменшення шлунка та подолала наслідки нещодавньої дорожньо-транспортної пригоди.