
Ракетний удар по гаманцях: чому нова тактика РФ влетить українцям в копійку

Російські окупанти суттєво змінили тактику, спрямувавши масовані удари на логістичні центри, склади великих ритейлерів та інфраструктурні об'єкти в Україні. Руйнування гігантських сховищ відомих брендів та торгових мереж створює серйозну загрозу для стабільності внутрішнього ринку. Економічні експерти застерігають: колосальні збитки бізнесу неминуче потягнуть за собою ланцюгову реакцію, яка позначиться на кожному споживачі.
Як зазначає економіст Олег Пендзин, наразі стрімкого стрибка цін вдається уникати виключно завдяки високому рівню ринкової конкуренції. Проте компанії не зможуть довго покривати мільйонні втрати від знищеного товару власним коштом. У середньостроковій перспективі — ближче до осені та зими, коли традиційно додадуться ще й удари по енергетиці — бізнес буде змушений закладати ці збитки у нові цінники.
Чому дорожчатимуть продукти та чого чекати від інфляції
Інфляційні процеси в Україні прискорюватимуться у третьому та четвертому кварталах незалежно від руйнувань на складах. На вартість продуктів харчування восени впливатиме одразу цілий комплекс важких факторів:
Здорожчання обробки землі та процесу збору врожаю.
Збільшення витрат аграріїв через проблеми з експортом зерна через чорноморські порти.
Загальні фінансові втрати виробників, які вони намагатимуться компенсувати на внутрішньому ринку.
Таким чином, удари по логістиці стануть додатковим каталізатором, який підштовхне загальне зростання цін на продовольство та інші товари першої необхідності.
Чи загрожує українцям товарний дефіцит та безробіття
Попри масштабні руйнування складських приміщень, експерти запевняють: тотального дефіциту товарів в Україні не буде. Механізм ринкової економіки спрацює через регулювання ціною. Якщо постачання певних позицій скоротиться, ціна на них миттєво зросте. Це автоматично відсікаює частину покупців, балансуючи попит і наявну кількість продукції, тоді як повного браку товарів на полицях не виникне.
Щодо ринку праці, то масових звільнень працівників логістичних центрів чи торгових мереж очікувати не варто. Великі гравці ринку, такі як «Епіцентр», «Розетка» та провідні супермаркети, продовжують свою роботу та планують оперативно перерозподіляти персонал.
Як бізнес адаптується до нових викликів
Головним виходом для торгових мереж у цій ситуації стає децентралізація логістики. Навчаючись на гіркому досвіді перших місяців повномасштабної війни з паливними базами, компанії зараз намагаються розосередити товарні запаси по багатьох менших сховищах замість того, щоб концентрувати все на кількох гігантських центральних складах. Це дозволяє мінімізувати ризики втрати всього асортименту внаслідок єдиного ракетного удару.
Водночас держава має підтримати критичні галузі економіки, зокрема аграрний сектор, запровадивши доступні пільгові кредити та цільові дотації для утримання стабільності на продовольчому ринку.























