Сучасна наука все частіше доводить, що на наше довголіття впливає не лише те, що опиняється на тарілці, а й чітко визначені години споживання їжі. Масштабні наукові розвідки усе ближче підбираються до розгадки біологічного годинника людини, демонструючи прямий зв'язок між розпорядком дня та ризиками передчасної смерті. Останні дані європейських та американських фахівців змушують по-новому подивитися на звичні ранкові та вечірні ритуали.

Дослідники проаналізували масив інформації, що охоплював дані понад тридцяти тисяч громадян віком від сорока років. Учасники тривалий час докладно фіксували свій добовий раціон із зазначенням точного часу кожного споживання калорійних продуктів чи напоїв. Будь-яка спожита енергія після четвертої години ранку розглядалася як старт нового харчового дня, після чого ці відомості ретельно зіставили з офіційними реєстрами смертності.

Як пізній сніданок скорочує життя

Отримані результати виявилися доволі промовистими для любителів поспати та поїсти пізніше. Якщо брати за еталон ранковий прийом їжі у проміжок між 07:00 та 08:00 ранку, то зрушення цього процесу на пізніші години демонструє невблаганну тенденцію до зростання небезпечних ризиків для організму.

Вживання їжі у проміжок з 08:00 до 10:00 ранку вже пов'язане з підвищенням загального показника ризику передчасної смерті від будь-яких причин на 10 відсотків. Коли ж людина вперше сідає снідати між 10:00 та 12:00 дня, цей показник стрімко зростає до 19 відсотків, а після полудня — сягає вже 29 відсотків.

Особливо вражає динаміка смертності від серцево-судинних патологій. Згідно з висновками вчених, перше приймання їжі після 12:00 збільшує цей ризик на цілих 46 відсотків порівняно з тими, хто звикли снідати у першу годину після пробудження, тобто о 07:00–08:00 ранку. Ба більше, у п'ятидесятирічному віці представники групи пізнього сніданку мали в середньому на 2,46 року коротшу очікувану тривалість життя.

Загадки вечірнього раціону та біологічні ритми

Що стосується останньої трапези дня, то тут дослідники виявили цікаву U-подібну залежність. У порівнянні з вечерею, яка відбувається між 19:00 та 20:00 вечора, прийом їжі до 19:00 асоціювався з підвищенням загального ризику смерті на 13 відсотків, а споживання їжі після опівночі піднімало цей показник на 27 відсотків. Найнижчий же заміряний ризик припав якраз на восьму годину вечора.

Проте експерти наголошують, що занадто жорсткі рамки підходять далеко не всім. Старший автор дослідження Чжилей Шань з Хуачжунського університету науки і технологій зазначає: "

Пізній сніданок чи пізня вечеря можуть сприяти циркадному зміщенню та метаболічним порушенням, включно з порушеннями ліпідного та глюкозного обміну".

Науковець додає, що надто пізня вечеря руйнує внутрішні біоритми, тоді як занадто рання часто виступає наслідком особливого робочого графіку, виснажливих хвороб або надто низького добового калоражу.

Якщо людина змушена пізно вечеряти через специфіку зайнятості чи розлади сну, це часом стає лише маркером слабкого здоров'я. У таких випадках спеціалісти радять намагатися зміщувати графік та встигати поїсти хоча б до 21:00.

Продукти-вороги гарного ранку

Окрім самого часу споживання їжі, величезне значення має її якість. Відомі дієтологи сходяться на думці, що певні популярні ранкові страви здатні звести нанівець усі намагання оздоровити організм. Через надлишок д оданого цукру, солі, шкідливих жирів та гострий дефіцит білка й клітковини вони провокують різкі стрибки глюкози в крові.

• Перероблене м'ясо, зокрема бекон та різноманітні ковбасні вироби.

• Солодка випічка, магазинна здобна продукція та цукрові пластівці.

• Батончики граноли та швидкорозчинна ароматизована вівсянка з наповнювачами.

• Білий хліб і вже готові фастфуд-сендвічі.

• Підсолоджені кавові мікси та пакетовані фруктові соки.

Подібні продукти створюють хибне відчуття ситості, не даючи стабільної енергії після тривалого нічного відпочинку, а за своєю поживністю наближаються до звичайних десертів. Натомість фахівці закликають формувати тарілку довготривалої енергії, використовуючи цілозернові вироби, яйця, натуральний грецький йогурт, сир, корисні жири з горіхів чи насіння, а також свіжі овочі та ягоди.