Єдиний шанс на перемир'я? Які важелі США можуть змусити Кремль зупинити удари

Поділитися

Дипломатичні залаштунки українсько-російського протистояння знову активізувалися на тлі підготовки до важливих міжнародних подій. Однією з найбільш очікуваних зустрічей у цьому контексті є майбутні переговори Президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, які мають відбутися на полях Генеральної Асамблеї ООН. У Києві покладають значні сподівання на цей діалог, розглядаючи його як потенційний каталізатор для реальних зрушень у питанні припинення ударів по критичних об'єктах.

Перспективи великої дипломатії на американському майданчику

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спільної пресконференції у Києві зі своїм словенським колегою зазначив, що саме Вашингтон володіє тими важелями впливу, які здатні змусити Кремль переглянути свою агресивну поведінку. Зокрема, йдеться про можливість досягнення домовленостей щодо двох ключових напрямків: захисту цивільної енергетичної інфраструктури та забезпечення безпеки в акваторії Чорного моря.

За словами очільника українського зовнішньополітичного відомства, українська сторона демонструє повну готовність до конструктивного діалогу, проте для цього необхідна дієва участь міжнародних партнерів.

Ми готуємося до зустрічі президента Зеленського з президентом Трампом на полях Генеральної Асамблеї ООН, і я вважаю, що це може бути одним із головних результатів цієї зустрічі - досягнення перемир’я

Ми вітаємо зусилля наших партнеів, зусилля США, аби це відбулося, і вважаємо, що за активної участі саме США цього реально досягти

Позиції сторін та фактор тиску

Ідея так званого енергетичного перемир'я вже неодноразово піднімалася у публічному просторі. Раніше Дональд Трамп заявляв про початок процесу, у межах якого сторони нібито погодилися на взаємні обмеження щодо ударів по цивільних енергетичних об'єктах. Реагуючи на ці заяви, Володимир Зеленський підкреслив, що Україна готова утриматися від аналогічних ударів по території РФ, але виключно за умов реальної взаємності та наявності чітких, надійних гарантій від партнерів. Київ наполягає, що будь-яка формальна угода без дієвого механізму її контролю та виконання не матиме практичного сенсу.

Водночас позиція Москви залишається деструктивною. Попри те, що у Кремлі назвали ініціативу щодо енергетичного перемир'я гарною, російське керівництво традиційно перекладає відповідальність на Україну, звинувачуючи її у нібито неготовності виконувати умови домовленостей. За інформацією джерел видання Financial Times, Володимир Путін не прагне укладати жодних угод до настання зимових холодів. Російська сторона розраховує, що масовані атаки на українську енергосистему в осінньо-зимовий період посилять тиск на Київ та послаблять його позиції.

Українська дипломатія наголошує на тому, що розраховувати на добру волю агресора марно, а єдиним дієвим інструментом залишається тиск.

Ми маємо пропозиції, ми маємо бачення, як до цього йти. Нам потрібна підтримка світу і забуття будь-яких ілюзій щодо добрих намірів Росії. Росія розуміє лише тиск

Військовий реалізм проти дипломатичних очікувань

Паралельно з дипломатичними зусиллями, тверезу оцінку ситуації дають безпосередні учасники бойових дій. Командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко на своїй сторінці у Facebook закликав суспільство не плекати ілюзій щодо миттєвого завершення війни на тлі активізації міжнародних контактів. Він нагадав, що дипломатичні обговорення різного рівня тривають безперервно з перших днів повномасштабного вторгнення.

Розмови на всіх можливих рівнях про припинення бойових дій тривають стільки ж, скільки триває сама війна

Військовий виділяє кілька ключових факторів, які наразі стримують завершення конфлікту та впливають на позицію ворога:

  • Збереження Росією значного ресурсу для продовження ведення агресивної війни;

  • Розрахунок Кремля на ускладнення внутрішньої ситуації в Україні під час зимового періоду;

  • Поступове, але неухильне виснаження російської економіки та військової машини під впливом тривалого протистояння.

На думку Федоренка, хоча нинішня дипломатична активність не гарантує швидкого результату, сукупність економічних та військових чинників виснаження Росії створює передумови для змін. Реальні умови для припинення вогню можуть сформуватися протягом наступного року.

Хто стоїть за українською дипломатією

Процес підготовки до цих складних переговорів координує очільник МЗС України Андрій Сибіга. Дипломат має значний досвід роботи на міжнародній арені. Народившись 1 січня 1975 року у місті Зборів на Тернопільщині, він присвятив кар'єру зовнішній політиці. Протягом 2016–2021 років Сибіга обіймав посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України в Туреччині, де відіграв важливу роль у зміцненні стратегічного партнерства між країнами. Згодом він працював заступником керівника Офісу Президента України, а з квітня 2024 року обійняв посаду першого заступника міністра закордонних справ, після чого очолив міністерство. Його дипломатичний досвід у Чорноморському регіоні є особливо важливим зараз, коли питання відновлення безпеки судноплавства та енергетичної стабільності виходять на перший план світового порядку денного.

Поділитися