Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив відзначитися черговою скандальною заявою щодо повномасштабного вторгнення Росії. Під час спілкування з жителями Вілейського району Мінської області він озвучив власне бачення витоків збройного конфлікту. За його версією, причиною масштабної війни стали зовсім не агресивні плани Кремля, а внутрішні проблеми сусідньої держави.

Диктатор повністю проігнорував фактори російської анексії Криму, вторгнення окупаційних військ на Донбас та безпосередній наказ керівництва РФ розпочати наступ 24 лютого 2022 року. Замість цього співучасник агресії звинуватив українську сторону у корупції та зловживаннях.

Повірте моєму досвіду, війна в Україні починалася не з якихось проблем, а з крадіжок, з корупції. Коли брехали, брали - країна багата, кишені набивали. І дійшли до війни, не поділили, - заявив Лукашенко, намагаючись пояснити білоруським чиновникам небезпеку збагачення на тлі державних проблем.

При цьому політик вважає за краще не згадувати власний внесок у криваві події, адже саме з білоруської території російські війська рушили на Київ та інші регіони України. Розмірковуючи про збереження миру, він видав формулу стабільності через важку працю та навіть закликав співгромадян погодитися на менші доходи заради відсутності бойових дій.

Силова противага та зміна риторики Мінська

Тим часом реальність змушує білоруське керівництво зважати на зовсім інші аргументи, ніж міркування про корупцію. Як зазначає військовий експерт та полковник запасу Генштабу ЗСУ Олег Жданов, офіційний Мінськ останнім часом демонструє готовність прислухатися до позиції Києва. Яскравим свідченням цього стало відключення ретрансляторів, які допомагали російським ударним безпілотникам нищити українські міста.

Судячи зі заяви Зеленського про те, що ретранслятори для російських дронів відключені, він домігся свого. Тепер Лукашенко, загалом, у нас на короткому повідку, - підкреслює Жданов.

Експерт звертає увагу на те, що білоруський правитель чудово усвідомлює масштаб сучасних воєнних ризиків та можливі наслідки прямого зіткнення. Навіть агресивна реакція міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова не змусила Мінськ повернути колишню допомогу окупантам. Лукашенко розуміє ефективність українських ударів по ворожій території і усвідомлює, що у разі дзеркальної відповіді руйнування в Білорусі можуть стати катастрофічними.

Тиск Кремля та пошук балансу

Агресивна політика Москви тим часом не припиняється. Інститут вивчення війни та західні аналітики неодноразово фіксували жорсткий шантаж з боку Кремля, який вимагав від Мінська відкрити другий фронт і надати додатцкові плацдарми для нових масованих атак. Використовуючи економічні важелі та погрози скорочення фінансової підтримки, Москва намагалася втягнути сусідню країну у пряму наземну авантюру.

Втім, попри безперервний тиск, Лукашенко намагається маневрувати. Раніше він сам підтвердив контакти з представниками українського президента у Мінську, де обговорювалися питання безпеки та запобігання гіршим сценаріям. З огляду на зростаючу силу української оборони та ефективність ударів у відповідь, білоруському режимі доводиться все ретельніше зважувати кожен свій крок на користь кремлівських господарів.