Новий небезпечний маневр Кремля: чи наважиться Путін на війну з НАТО

Загнаний у глухий кут війною в Україні та санкційним тиском, кремлівський диктатор Володимир Путін шукає шляхи для чергової ескалації. Як зазначається у звітах американської розвідки, найближчим часом Москва може спробувати суттєво розширити географію агресії, перенісши її безпосередньо на територію європейських держав. Аналітики попереджають, що загрозливі тенденції набирають обертів, а ризики для безпеки всього євроатлантичного простору стрімко зростають.

Ще у червні німецьке військове керівництво попереджало про наявність у Росії потенціалу для силових дій проти країн Альянсу у найближчі три роки. У свою чергу, видання The Wall Street Journal, посилаючись на американські відомства, прогнозує масштабні гібридні спецоперації чи навіть обмежене наземне вторгнення у проміжку від поточного року до 2029-го. Серед найбільш ймовірних інструментів дестабілізації називають провокації під чужим прапором, зокрема із застосуванням безпілотників українського походження для ударів по критичній інфраструктурі Балтійського регіону.

Як влучно охарактеризував ситуацію міністр оборони Литви Роберт Каунас:

Кремлю, Путіну потрібна нова ескалація, якась нова перемога, і в цьому випадку найближчі цілі - Балтійський регіон і Польща.

Хоча ймовірність повномасштабного сухопутного нападу розвідка поки що оцінює як низьку, цей показник неухильно збільшується. Головна проблема полягає у тому, що хоча стаття 5 Вашингтонського договору чітко регулює питання колективної оборони у разі класичної агресії, вона залишає прогалини у трактуванні реакції на сучасні кібернетичні та гібридні виклики.

Провідні європейські політики та військові експерти сходяться на думці, що Кремль наразі не прагне класичної повномасштабної окупації європейських територій. Польський прем'єр Дональд Туск раніше наголошував, що загрозу слід сприймати не через роки, а через місяці, висловлюючи водночас певні сумніви щодо рішучості союзників по НАТО виконати свої зобов'язання. До того ж, у разі реалізації силового сценарію на європейському напрямку, Москва цілком здатна задіяти білоруську армію як додатковий ресурс для тиску та підкріплення.

Детальний аналіз планів Кремля демонструє, що справжня мета подібних маневрів полягає зовсім не у захопленні нових земель. Експерт з питань Центральної та Східної Європи Іван Преображенський зазначає:

Російські оперативні плани завжди передбачали фактично ведення гібридної війни в країнах Балтії. Адже мета Росії - не окупація якоїсь конкретної території, а демонстрація нездатності НАТО надати підтримку одній із країн-членів Альянсу, незважаючи на зобов’язання щодо колективної оборони.

Головним завданням для агресора стає створення такої кризи, яка буде очевидно спровокована Москвою, але водночас надасть іншим членам блоку зручні приводи утриматися від прямої військової допомоги постраждалій стороні. Одним із найімовірніших сценаріїв аналітики називають спробу прокладання силового повітряного чи сухопутного коридору через стратегічний Сувалкський коридор — найкоротшу відстань між Білоруссю та Калінінградською областю. Російська пропаганда може виправдовувати подібні дії нібито повною блокадою анклаву на тлі вступу Фінляндії та Швеції до Альянсу та ненадійністю морського сполучення через Балтійське море. У таких умовах Європа опиняється перед загрозою найскладнішого випробування на міцність за всю новітню історію.