У часи найтяжчих випробувань для нашої держави питання внутрішньої згуртованості стає не просто гарним політичним гаслом, а буквально запорукою виживання країни. Саме тому будь-які тертя та суперечності серед народних обранців викликають у суспільства цілком зрозумілу тривогу та прискіпливу увагу.

Днями під куполом Верховної Ради вибухнув гучний скандал, який блискавично виплеснувся далеко за межі парламентських кулуарів. Опозиційна фракція «Європейська солідарність» офіційно оголосила про виключення зі своїх лав одного з найвідоміших і найактивніших спікерів — народного депутата Олексія Гончаренка.

Причиною настільки різкого кроку стали кардинальні розбіжності у поглядах на те, як саме Україна має завершувати кровопролитну війну та вибудовувати власну систему безпеки. Публічні міркування політика, які він оприлюднив на широкий загал, виявилися неприйнятними для його колег і викликали шквал обурення серед патріотичної спільноти.

Сам нардеп аргументував власну позицію тим, що суспільству нібито настав час зняти рожеві окуляри та поглянути у вічі важким реаліям сьогодення. Він наголосив на катастрофічних людських втратах, гострому браку внутрішніх фінансів і критичній залежності України від настроїв західних союзників.

Прямо зараз реальність така: ми програємо війну; ми втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; ми втрачаємо бізнес і економіку

Подібні заяви політика стали підґрунтям для цілої низки суперечливих пропозицій, які багато хто у владі та суспільстві розцінив як фактичний заклик до капітуляції. Депутат висловив думку, що Києву варто проявити гнучкість і самостійно виступити з ініціативою тих поступок, які раніше вважалися абсолютно неприпустимими для нашої держави.

Серед кроків, які Гончаренко запропонував винести на можливі торги заради поступового припинення вогню, опинився перелік надзвичайно болючих питань:

• Зняття економічних санкцій з країни-агресора в обмін на припинення далекобійних ракетних ударів, розблокування Чорного моря та локалізацію боїв суто на Донбасі.

• Відмова від членства в Північноатлантичному альянсі та готовність обговорювати нейтральний статус України в майбутній безпековій системі.

• Внесення до переговорного порядку денного чутливих гуманітарних тем, зокрема мовної політики, історичної пам’яті та збереження релігійних громад московського патріархату.

• Заморожування протистояння на сході зі створенням демілітаризованої зони, взаємним відведенням підрозділів і введенням міжнародного контролю.

Обґрунтовуючи свої міркування, парламентар закликав виходити з прагматизму союзників, котрим важливі власні фінанси та низькі ціни на енергоресурси. На його переконання, всеосяжний мир можна будувати поступово, укладаючи точкові компромісні домовленості крок за кроком.

Ми спробували все можливе. Ми не можем перемогти Росію. Росія не може перемогти нас

Утім, подібні заяви зустріли категоричний супротив у рідній фракції депутата, де наголосили: прагнення миру за жодних обставин не повинно перетворюватися на здачу української державності. Керівництво політичної сили чітко окреслило власні непорушні принципи, які вважає базовим фундаментом нашої країни.

Для Європейської Солідарності такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в Європейському Союзі та НАТО. Ми переконані: це фундамент української державності

У партійній заяві підкреслили, що хоча внутрішня полеміка є природною для демократичного середовища, погляди Гончаренка вийшли далеко за межі ідеології політсили. Соратники віддали належне минулій спільній роботі, проте констатували, що формальна єдність не має сенсу за наявності світоглядного розриву.

Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки — не предмет компромісу

В опозиційній фракції також нагадали про тисячі своїх партійців, які нині захищають Батьківщину зі зброєю в руках на фронті і для яких подібні поступки є абсолютно неприйнятними. Водночас у партії зазначили, що визначати дипломатичний курс і роз'яснювати суспільству реалістичні шляхи до миру зобов'язана чинна влада, яка володіє монобільшістю в парламенті.

Резонансні заяви нардепа пролунали настільки гучно, що на них був змушений публічно відреагувати Президент України Володимир Зеленський. Глава держави жорстко засудив спроби схилити країну до поступок тиску Кремля і запевнив, що подібні діячі не впливають на офіційну переговорну позицію.

Як би нам не було складно, не можна піддаватися Путіну та Росії, бо Україну зламають. Це, безумовно, особиста відповідальність. Я розумію, що від цих людей точно не залежить переговорний процес, тому народ України може бути спокійним

Президент закликав політиків не розпалювати панічних настроїв та не провокувати внутрішній хаос, адже саме цього зараз найбільше прагне ворог. На переконання Зеленського, згуртованість вимагає від кожного народного депутата високої відповідальності за державу, інтереси якої неприпустимо здавати за жодних обставин.

Варто згадати, що біографія Олексія Гончаренка загалом багата на несподівані повороти: у минулому він був активним членом «Партії регіонів» та відстоював особливий статус російської мови, згодом пройшов шлях до палкого прихильника євроатлантичної інтеграції в ПАРЄ, а нині знову опинився в епіцентрі світоглядного протистояння. Цей скандал вкотре довів, наскільки українське суспільство залишається непохитним у головному: мир обов'язково потрібен, але він у жодному разі не може бути ціною втрати власної гідності та незалежності.