Для українців, які на власному гіркому досвіді вивчили кожен крок російської пропагандистської машини, нинішні події на півночі Європи видаються надто знайомими. Очільник Кремля Володимир Путін знову взявся публічно розігрувати карту про так зване порушення прав російськомовного населення, проте цього разу мішенню стали країни Балтії, і передусім Латвія.

Як зазначає видання Wiadomosci, риторика російського керівництва звучить як пряма калька з подій десятирічної давнини. Москва запевняє, що не має наміру атакувати європейські країни, але водночас формує інформаційний ґрунт, який ми вже бачили перед окупацією Криму та напередодні широкомасштабного вторгнення в Україну 2022 року.

Особлива мішень на сході Латвії

Головним осередком занепокоєння військових експертів та дипломатів стало латвійське місто Даугавпілс. Колишній посол Польщі в Латвії та Вірменії Єжи Марек Новаковський у коментарі для Wirtualna Polska прямо вказав на тривожні паралелі між цим містом та українським півостровом напередодні російської інтервенції.

Даугавпілс сьогодні має майже таку саму національну структуру, як Крим перед анексією

Дипломат деталізував цю думку, підкресливши, що різниця полягає фактично лише в етнічних назвах, тоді як співвідношення сил залишається небезпечно схожим. За його словами, замість українців там проживають латвійці, а роль кримських татар відіграє місцева польська громада, водночас переважна більшість містян є російськомовними.

Даугавпілс має точно таку структуру населення, яку мав Крим до 2014 року. Різниця лише в назвах: замість українців там латвійці, а замість кримських татар — поляки

Загалом росіяни складають близько 30% жителів Латвії, але саме на сході країни їхня частка є критично високою. Останніми місяцями Москва навіть погрожує судовими позовами через нібито дискримінацію своїх «співвітчизників», що лише підтверджує системність підготовки підґрунтя для провокацій.

Стратегія локального удару та випробування для Альянсу

Західні військові аналітики застерігають від хибного уявлення, нібито гіпотетичний напад на східний фланг НАТО виглядатиме як класична танкова битва континентального масштабу. Колишній командувач сухопутних військ США в Європі генерал Бен Годжес переконаний, що Кремль шукає спосіб завдати точкового, але болючого удару, який паралізує політичну волю союзників.

Якщо Росія мала б напасти на країну НАТО, це не був би марш на Франкфурт. Це був би локальний удар, щоб створити плацдарм і кинути виклик: "Чи справді ви хочете ядерної війни за цей шматок землі?". Їхня мета — розколоти НАТО. Таким місцем є саме Даугавпілс, який вони мусили б контролювати, щоб діяти в країнах Балтії. Ви бачили ці мости, цю місцевість — це стратегічна точка

Польський військовий аналітик Мацей Коровай також припускає, що Росія може готувати масштабні диверсії та провокації з жертвами проти Естонії, Литви та Латвії.

Головна мета таких дій — спровокувати кризу всередині Альянсу та, застосовуючи ядерний шантаж (аж до демонстраційного вибуху на Балтиці), схилити Захід до сепаратних переговорів про переділ зон впливу в обхід Києва.

Я боюся, що ситуація гірша. Це не кампанія, це елемент погроз і нагнітання напруженості. Найімовірнішим сценарієм розпалювання відкритого конфлікту Росія-НАТО є саме нібито "захист бідних, скривджених співвітчизників"

Водночас Єжи Марек Новаковський наголошує на необхідності пильно стежити за кроками супротивника, адже ситуація виходить на критичний рівень, де все вирішуватиме політична воля керівництва в Москві.

За цим потрібно дуже уважно стежити. Тепер усе залежить від політичної волі росіян

Саботаж на кордоні та внутрішні виклики

Слова кремлівських чиновників уже зараз супроводжуються практичними діями на місцевості. На тлі підготовки до дострокових парламентських виборів у Латвії, призначених на 3 жовтня, країна зіткнулася з прямою шкодою критичній інфраструктурі на кордонах із Білоруссю та Росією.

Зловмисники цілеспрямовано пошкоджували оптичні кабелі та технологічне обладнання систем прикордонного спостереження саме там, де триває оновлення рубежів.

Очільник Державної прикордонної служби Латвії генерал Гунтіс Пуятс категорично відкинув побутову версію подій, підкресливши, що агресор намагається завадити розгортанню технічного контролю.

Це не випадковий вандалізм

На сьогодні сучасними системами моніторингу обладнано 52% латвійського кордону, а масштабна Балтійська лінія оборони готова лише приблизно на 5%. Це робить прикордонні ділянки вразливими до диверсій гібридного характеру.

Багаторічний шантаж чи прелюдія до бурі?

Не всі європейські дослідники схильні вважати нинішню ескалацію абсолютно безпрецедентною. Аналітик польського Центру східних досліджень (OSW) Бартоломей Хмелевський нагадує, що подібні маніпуляції лунають з Москви щонайменше з 2002 року, хоча теперішній контекст робить їх значно тривожнішими.

Слова Путіна про захист прав російськомовних мешканців Латвії та Естонії можна трактувати як спробу залякати Західну Європу. Тут контекст останніх повідомлень ЗМІ про по