Напередодні чергової складної зими за лаштунками міжнародної політики розгортається невидима, але надзвичайно напружена дипломатична битва довкола збереження світла й тепла в оселях українців. У центрі цих непублічних маневрів опинилася ідея так званого енергетичного перемир’я — взаємної відмови від руйнівних ударів по ключовій інфраструктурі, яка живить наші міста та промисловість.

За повідомленнями авторитетного видання The Kyiv Independent, Київ уже отримав певні сигнали з Москви щодо теоретичної готовності розглянути подібні домовленості. Водночас сам задум тримається на хисткому ґрунті, адже довіри до держави-агресора немає, а будь-яка кулуарна пропозиція ворога завжди приховує підводні камені.

Американські емісари та стриманий оптимізм

Головним рушієм цієї стриманої ініціативи наразі виступає Вашингтон, де команда Дональда Трампа намагається проштовхнути локальну угоду без необхідності завчасно узгоджувати всі параметри повного завершення війни. Спеціальні посланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер нещодавно провели контакти з кремлівським представником Кирилом Дмитрієвим і повернулися зі враженням, що точкової згоди досягти цілком можливо.

Втім, на найвищому рівні в американському керівництві до цих залаштункових обіцянок ставляться зі значно більшим скепсисом і прагматизмом. Як зазначають інформовані джерела, сам майбутній глава Білого дому не поділяє райдужних настроїв власного оточення щодо поступок з боку російського диктатора.

Дональд не настільки впевнений, як його команда

Україна в цих непростих дипломатичних конфігураціях займає гранично чітку і непохитну позицію, про яку неодноразово заявляв Президент Володимир Зеленський. Наша держава категорично відкидає будь-яке одностороннє складання зброї чи відмову від відповідей, наполягаючи виключно на дзеркальному та одночасному припиненні атак.

Важка дилема: порятунок світла чи удар по тилах ворога

Для українських родин подібний пакт міг би стати суттєвим полегшенням у морозні місяці, вберігши високовольтні підстанції й теплоелектростанції від чергових ракетних загарбницьких шквалів. Проте водночас така домовленість зв'язала б руки нашим оборонцям, чиї влучні атаки на нафтопереробні заводи окупантів стали одним із найбільш дошкульних способів підірвати паливну систему загарбницької армії.

Неоднозначність вибору, перед яким опинилася країна, відверто описав очільник парламентського комітету з питань закордонних справ Олександр Мережко. Політик переконаний, що захист цивільного населення та цілісності підстанцій залишається першочерговим завданням, навіть якщо це вимагатиме певної стриманості на ворожій території.

Є свої плюси й мінуси. Очевидна перевага для нас - збереження нашої енергетичної системи та порятунок людських життів. Але, з іншого боку, наші удари в глибину території дуже болючі для Росії та її військової машини. Тож є певні мінуси… Проте я схиляюся до такого перемир’я

Але справжні перепони полягають у непомірних апетитах Кремля, який традиційно прагне розмити конкретні технічні домовленості додатковими політичними вимогами. Речник диктатора Дмитро Пєсков уже дав зрозуміти, що Москва розраховує пов'язати енергетичну тишу зі скасуванням міжнародних санкцій та безперешкодним експортом власних нафтопродуктів.

Пастка з окупованими територіями

Ще більш загрозливою виглядає спроба російського керівництва поширити поняття власної безпеки на всі тимчасово захоплені українські землі, сподіваючись у такий спосіб узаконити свої територіальні претензії. Політичний та економічний експерт Тарас Загородній переконаний, що саме на цьому прихованому ультиматумі будь-які надії на реальну паузу розіб'ються вщент.

Енергетичного перемир’я не буде. Насамперед тому, що росіяни впевнені, що вони дотиснуть Україну. Крім того, Москва вимагає у пакеті, зокрема, і розблокувати порти

Питання належності Криму, Донбасу та південних областей є непорушною межею для українського суспільства й держави, якою ніхто не поступиться заради тимчасового затишшя. Загородній застерігає від юридичної пастки, яку агресор намагається закласти в переговорний процес під виглядом турботи про стабільність.

Головне питання, яке виникає в контексті енергетичного перемир’я, – який юридичний статус Криму та інших тимчасово окупованих територій? Адже Москва вимагатиме, щоб не було ударів по всій території Росії, відповідно, і по Криму, і по інших окупованих територіях. Україна, природно, на це не погодиться. І я думаю, що на цьому питання буде закрито

Водночас експерт нагадує, що за відсутності домовленостей саме Росія ризикує зустріти холодну пору року з дефіцитом дизельного пального, кризою нафтопереробки та перебоями з електрикою. Українські ж дипломати продовжують наполягати на залученні потужних важелів тиску США, аби схилити Кремль до адекватного сприйняття реальності.

Три напрямки можливої згоди

За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, Україна розраховує саме на рішучість Вашингтона, здатну змусити окупантів відмовитися від терору проти цивільних міст. Наразі робота триває над трьома взаємопов'язаними напрямками можливого взаємного обмеження бойових дій:

• енергетичне перемир’я задля збереження генерації та електромереж;

• повноцінне відновлення зернового коридору для експорту врожаю;

• морська безпека для безперешкодного комерційного судноплавства.

Президент Зеленський зауважив, що ці моделі можуть бути винесені на розгляд багатосторонніх майданчиків, включно з майбутнім самітом G20 у Маямі. Перші практичні результати та відповідь на питання, чи вдасться вберегти нашу енергосистему від масштабних ударів цієї зими, мають з'явитися вже впродовж грудня.