Масовані удари Росії по українських містах мають давній і показовий прецедент. Військовий історик Пітер Каддік-Адамс порівнює стратегію Кремля з повітряною кампанією нацистської Німеччини проти Великої Британії 1940 року. На його думку, такі атаки покликані не лише руйнувати будинки й інфраструктуру, а й підточувати моральний стан людей, щоб ті зрештою втомилися від війни. Саме на цьому, вважає історик, Москва і помиляється так само, як колись помилився Берлін.

Дивно, як Володимир Путін повторює помилку Гітлера, вважаючи, що може перемогти хоробрий народ за допомогою постійних повітряних атак

57 ночей під бомбами: як Гітлер намагався поставити Британію на коліна

Розрахунок нацистського керівництва був простим. Вважалося, що масштабні авіаудари по британських містах змусять населення тиснути на уряд і вимагати припинення війни. Кампанія, що увійшла в історію під назвою «Бліц», почалася 7 вересня 1940 року з масованого нальоту на Лондон. Відтоді німецька авіація бомбардувала британську столицю 57 ночей поспіль.

Лондоном справа не обмежилася. Бомби падали на Ліверпуль, Ковентрі, Бірмінгем, Плімут, Портсмут та інші міста. За вісім місяців «Бліцу» загинули понад 40 тисяч мирних жителів. Німецькі нальоти знищили або пошкодили понад мільйон будинків, і приблизно половина з них припала на Лондон.

Утім, головної мети Гітлер так і не досяг: британці не капітулювали. Як наголошує Каддік-Адамс, тривалі нічні бомбардування дали протилежний ефект.

57 послідовних ночей повітряних бомбардувань не змогли зламати дух населення. Навпаки

Історик наводить приклад, який добре показує настрій тодішніх британців. Під час нальоту на Лондон 29 грудня 1940 року 44-річний пожежник Джордж Роксбург пробирався дахом палаючої будівлі газети The Daily Telegraph, несучи важку котушку пожежного шланга. Він ризикував життям, але дістався до колег, і разом вони загасили пожежу.

Він відчував, як скло хрумтить під ногами, але продовжував рухатися, хоча знав, що по обидва боки — прірва

Згодом уже Велика Британія перейшла до масштабних бомбардувань німецьких міст, і війна повернулася туди, звідки починалася.

Удари по містах: паралелі з сьогоденням

Каддік-Адамс переконаний, що схожий підхід сьогодні застосовує Росія. Під ударами опиняються не тільки військові об'єкти, а й цивільна інфраструктура, підприємства, історичні споруди та саме середовище, у якому живуть люди. Мета такої тактики, за словами історика, психологічна: показати мирному населенню, що безпечного місця нібито не існує.

Як приклад він згадує нещодавній удар по історичній частині Києва, де розташована будівля Національної академії наук України. Російський дрон влучив у верхні поверхи споруди XIX століття, через що спалахнула пожежа, а будівля зазнала значних пошкоджень. І це не поодинокий випадок: історичні об'єкти столиці страждали від російських атак і раніше.

Від V-2 до «Гераней»: стара ставка на «чудо-зброю»

На думку історика, змінилися лише засоби, тоді як логіка повітряної війни залишилася майже незмінною. Нацистська Німеччина спершу покладалася на бомбардувальники, а наприкінці війни застосувала новинки — крилату ракету V-1 та балістичну ракету V-2. У Берліні сподівалися, що саме вони переломлять хід війни, але «чудо-зброєю» вони так і не стали.

Технології змінилися, але стратегія залишається тією ж самою. Гітлер вірив у свою «чудо-зброю», Путін вірить у свої дрони. Але історія показує, що повітряні атаки самі по собі не виграють війн

Росія теж постійно вдосконалює засоби повітряного нападу. Серед новинок Каддік-Адамс називає ударні дрони з реактивними двигунами «Герань-4» та «Герань-5». Історик прямо порівнює їх із гітлерівською зброєю кінця війни і прогнозує, що й розв'язка буде подібною.

Це сучасний аналог V-1 і V-2. Росія сподівається, що нові дрони стануть переломним фактором, але результат буде таким самим

Дух, який не вдалося зламати

Головний висновок історика стосується українців. За його словами, немає жодних ознак того, що російським ударам вдалося зламати їхню волю до опору. Каддік-Адамс проводить пряму лінію між британцями 1940-х і сьогоднішніми мешканцями українських міст, які щодня живуть під загрозою обстрілів.

Так само як моральний дух британців не зламався під час повітряних нальотів на їхні міста під час Другої світової війни, так і немає жодних ознак того, що українці здаються

Свій матеріал історик завершує відсиланням до відомого британського воєнного гасла «зберігай спокій і дій далі».

Як попередні покоління чинили опір бомбам Гітлера, так і дух гасла «зберігай спокій і дій далі» підтримує Київ та інші міста у їхньому щоденному випробуванні. Всупереч Путіну

Тим часом Україна не обмежується обороною і відповідає ударами по території Росії. Сьогодні масованої атаки дронів зазнала Московська область: повідомлялося про влучання по нафтопереробному заводу.