Щомісяця українці сплачують сотні гривень за утримання багатоквартирних будинків. Проте далеко не всі мешканці знають, куди саме йдуть ці гроші та які роботи повинні виконувати комунальники. Особливо багато запитань виникає, коли під'їзди залишаються брудними, лампочки не замінюють місяцями, а поточний ремонт відкладають на невизначений термін.

У 2026 році можливості контролю за роботою управителів будинків розширилися. Законодавчі зміни передбачають додаткові вимоги до звітності, завдяки яким співвласники можуть отримувати більше інформації про витрати на обслуговування свого житла. Водночас право вимагати належного виконання робіт та перерахунку плати існувало й раніше.

За що насправді платять мешканці

Звична багатьом українцям назва «ЖЕК» сьогодні може означати комунальне підприємство або приватну управляючу компанію. Саме управитель відповідає за виконання послуг, передбачених договором зі співвласниками багатоквартирного будинку. При цьому перелік робіт і розмір плати можуть відрізнятися навіть у сусідніх будинках.

Зазвичай до послуги з управління входять прибирання місць загального користування та прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж, освітлення спільних приміщень, технічне обслуговування ліфтів, поточний ремонт спільного майна та інші роботи, погоджені в договорі. Однак не кожна з перелічених послуг обов'язково входить до тарифу конкретного будинку: це залежить від умов договору та розподілу відповідальності між виконавцями.

Наприклад, якщо мешканці регулярно платять за прибирання сходових кліток, але його фактично не проводять, вони мають підстави вимагати пояснень. Те саме стосується робіт з обслуговування обладнання чи поточного ремонту, якщо такі витрати передбачені договором. Важливо лише відрізняти поточний ремонт, який може входити до послуги управління, від капітального ремонту, фінансування якого вирішується окремо.

Що змінилося у 2026 році

Законодавчі зміни, які набули чинності у квітні 2026 року, посилили вимоги до прозорості роботи управителів багатоквартирних будинків. Одне з головних нововведень стосується регулярної звітності перед співвласниками про виконані роботи та використання коштів. Управителі повинні надавати звіти про свою діяльність не рідше одного разу на квартал. Крім того, співвласник може окремо звернутися по інформацію за конкретний місяць. На надання такого звіту передбачено десять днів.

Це означає, що мешканцям не обов'язково чекати кінця року, щоб дізнатися, які роботи виконувалися в їхньому будинку. Вони можуть запросити інформацію за потрібний період і зіставити її з фактичним станом під'їзду, двору та спільного обладнання. Наприклад, якщо у звіті зазначено проведення певних робіт, співвласники можуть перевірити, чи справді їх виконали. Водночас звітність не слід плутати з обов'язком управителя надати кожному мешканцю абсолютно всі первинні бухгалтерські документи за першою вимогою. Обсяг інформації та порядок її надання визначаються законодавством і договором.

Як дізнатися, куди пішли ваші гроші

Насамперед варто ознайомитися з договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. У ньому мають бути визначені умови обслуговування, ціна послуги та порядок взаємодії з управителем. Саме договір дозволяє зрозуміти, за які роботи мешканці платять і як часто їх повинні виконувати.

Наступний крок — письмово звернутися до управляючої компанії із запитом про звіт за конкретний період. У зверненні бажано зазначити адресу будинку, місяць, за який потрібна інформація, та попросити деталізувати виконані роботи й відповідні витрати. Краще залишити собі копію звернення або інше підтвердження його отримання.

Отриманий звіт можна порівняти з умовами договору. Якщо, наприклад, у документах зазначено регулярне прибирання під'їзду, але мешканці переконані, що його не проводили, варто зафіксувати конкретні порушення. Для цього можуть знадобитися фотографії, письмові звернення та свідчення інших співвласників.

Чи можна повернути гроші за невиконані роботи

Якщо управитель не надає послугу, виконує її не в повному обсязі або з порушенням установлених вимог, споживачі можуть порушувати питання про перерахунок плати. Відповідний механізм передбачений законодавством про житлово-комунальні послуги, зокрема урядовим порядком перерахунку вартості послуг. Однак сам факт невдоволення станом будинку ще не означає автоматичного повернення коштів. Для перерахунку необхідно встановити, які саме зобов'язання порушив управитель, за який період та чи підпадає ситуація під передбачений порядок.

Зазвичай мешканцям варто спочатку повідомити управителя про проблему та вимагати перевірки якості послуги. За необхідності складається акт-претензія відповідно до встановленої процедури. Якщо компанія не реагує або відмовляється визнавати порушення, співвласники можуть звертатися зі скаргами до компетентних органів чи захищати свої права в суді. Особливо важливо, що оскаржувати можна не лише відсутність прибирання чи ремонту, а й невідповідність фактично виконаних робіт умовам договору. Водночас не варто самовільно припиняти оплату всього рахунку без належного оформлення претензії: це може призвести до накопичення заборгованості.

Що робити, якщо ЖЕК ігнорує звернення

Якщо управитель не надає звіт або не реагує на скарги, мешканцям доцільно діяти письмово. Колективне звернення співвласників може допомогти систематизувати претензії та визначити конкретні вимоги: надати інформацію, виконати передбачені договором роботи, усунути недоліки чи провести перерахунок. За наявності підстав можна звернутися до органу місцевого самоврядування, Держпродспоживслужби в межах її повноважень або до суду.

При цьому важливо враховувати, що не кожна управляюча компанія підпорядковується міській раді, тому можливості місцевої влади впливати на приватного управителя можуть бути обмеженими. Зрештою, співвласники багатоквартирного будинку мають право вирішувати питання щодо способу управління своїм спільним майном, зокрема змінювати управителя у встановленому порядку. Для цього необхідне відповідне рішення співвласників, а не лише бажання одного мешканця.

Нові вимоги до звітності дають українцям додатковий інструмент контролю за коштами, які вони щомісяця сплачують за утримання будинку. Щоб скористатися ним, варто почати з договору та письмового запиту: саме ці документи допоможуть встановити, за що нараховується плата і чи відповідає їй фактично виконана робота.