У команді Володимира Зеленського вперше вголос заговорили про сценарій, якого в Києві воліли б не уявляти. Якщо Вашингтон остаточно зблизиться з Кремлем, Україні, можливо, доведеться відмовитися від подальшої ескалації і погодитися на мир. Про ці побоювання пише американський журнал The Atlantic. Його журналіст Саймон Шустер поспілкувався з представниками української влади та радниками президента.

Головна тривога пов’язана з домовленостями Дональда Трампа з Москвою. Вони можуть посилити позиції Росії і обмежити можливості Києва й далі тиснути на економіку агресора. Співрозмовники видання виходять з того, що без підтримки США стратегія виснаження Росії втрачає сенс.

За даними The Atlantic, Трамп після розмови з Володимиром Путіним підтримав закупівлю російського дизельного палива. Водночас він закликав Україну переглянути підхід до вибору цілей і припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Київ погодився обмежити атаки на НПЗ, але посилив удари по інших об’єктах, зокрема по центрах обробки даних. Тож українська влада шукає інші способи послабити російську економіку, яка годує війну.

Наслідки угоди для Кремля можуть бути відчутними. Гроші від експорту енергоносіїв дадуть Москві додаткові кошти на війну. Скасування частини американських санкцій зменшить тиск на російське керівництво. Через це в Росії стає менше причин погоджуватися на припинення вогню.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) назвали рішення США зняти заборону на купівлю російського дизеля односторонньою поступкою Кремлю. За їхніми даними, видана ліцензія діє до 7 квітня 2027 року і передбачає можливий експорт від 0,3 до 3 млн тонн палива. Москва натомість не запропонувала жодних кроків до припинення війни.

Мотиви Вашингтона викликають питання і в експертів. Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко звертає увагу, що фізичного дефіциту дизеля в США немає. Сполучені Штати самі забезпечують майже 20% світового експорту цього палива. На його думку, угода може бути частиною ширшого геополітичного торгу навколо іранського питання.

Росія не розвалиться сама

Один із членів української команди, які розробляють військові операції, визнав, що ставка на економічне виснаження Росії вже не виглядає надійною. Розрахунок на те, що проблеми в економіці зламають Кремль, довелося переглянути.

Зараз є усвідомлення того, що Росія не розвалиться через свою скрутну економічну ситуацію.

Для частини оточення президента зміна курсу США означає більше, ніж нові складнощі. Вони бачать у ній ризик втратити саму перспективу перемоги. Чиновник, причетний до плану операції проти московських аеропортів, сформулював це гранично прямо:

Якщо США стануть на бік Росії, в України не залишиться іншого вибору, окрім як відмовитися від ескалації та просити миру.

На думку співрозмовника журналу, підтримка Трампом російської енергетики заважає українським планам виснажити ресурси РФ. Тому Києву доведеться шукати інші способи продовжувати боротьбу.

Це означає, що нам потрібно змінити нашу стратегію.

Він також визнав, що навіть подальші удари по російській території можуть не змусити Путіна погодитися на перемир’я.

Операція M&Ms: дрони замість американських технологій

Попри все це, Україна продовжує тиснути на Росію безпілотниками. Під ударами опиняються транспортна і цифрова інфраструктура. З початку жовтня було уражено щонайменше чотири російські центри обробки даних. Дрони регулярно з’являються в небі над Москвою, і місцева влада змушена обмежувати роботу аеропортів.

Джерела The Atlantic розповідають, що операція має кодову назву M&Ms. У ній застосовують українські безпілотники з наведенням на основі штучного інтелекту. Розробники наголошують, що кампанія не залежить ні від американських технологій, ні від американської розвідки. Лише за один тиждень у московських аеропортах скасували 345 рейсів. Удари по цифровій інфраструктурі спричинили збої в популярних російських сервісах: банківських застосунках, доставці та навігації.

Існує й значно жорсткіший варіант кампанії. Він передбачає масове використання дронів, щоб систематично блокувати московські аеропорти і, можливо, бити по них. Проте українське керівництво поки на це не погодилося. Співрозмовники видання кажуть, що Зеленський наполягає на мінімальному ризику для пасажирів цивільних рейсів. Наразі дрони переважно лише створюють загрозу польотам, і через це росіяни тимчасово закривають злітно-посадкові смуги. Один із радників президента в розмові з Саймоном Шустером пояснив, чому пряме націлювання на цивільні літаки неприйнятне:

Це було б піратством.

В Офісі президента не погоджуються

Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заперечив, що Зеленський готовий відмовитися від ескалації і піти на мир через можливе зближення США з Росією. Він засумнівався, що процитована заява відображає позицію глави держави.

Це не схоже на настрій президента.

Литвин наголосив, що Україна не є ініціатором загострення, а її удари по російській енергетиці відповідають на атаки по українських енергооб’єктах.

Україна не ескалює, а відповідає на ті чи інші російські удари. Зокрема у відповідь на удари по енергетиці нашій були удари по енергетиці їхній.

Ставка на зустріч лідерів

Тим часом міністр закордонних справ Андрій Сибіга вважає, що зрушити переговори може особиста зустріч Зеленського і Путіна. Вона може відбутися за участі Дональда Трампа або за посередництва президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Київ готовий до тристороннього діалогу зі США та Росією. Проте домовленостей, які порушують територіальну цілісність і суверенітет України, він не прийме.

Якщо ми говоримо про нову динаміку, про нову перспективу, про нову часову рамку завершення війни - потрібна зустріч на рівні лідерів, я так вважаю.

У Києві сподіваються, що прямий контакт президентів наблизить конкретні результати: перемир’я, обмін військовополоненими та повернення українських дітей. Сибіга визнає, що потрібні нові підходи з огляду на нинішню геополітичну ситуацію. Водночас будь-які угоди мають відповідати міжнародному праву, і від принципових позицій щодо кордонів і суверенітету Україна не відступить.

У самих Сполучених Штатах дизельна угода теж має противників. Конгресмен Браян Фіцпатрік оголосив про підготовку двопартійного законопроєкту, який має повністю заборонити купівлю російської нафти й пального. За його словами, так званий «закон проти російського дизелю» планують розглянути за прискореною процедурою на позачерговому пленарному засіданні. Автори розраховують, що його підтримає переважна більшість конгресменів.