Команда Дональда Трампа шукає, як повернути Володимира Путіна за стіл переговорів, і серед ідей опинився варіант, який стривожив і Київ, і європейські столиці. За даними британської ділової газети Financial Times, американські представники запропонували розморозити частину російських державних активів, заблокованих після початку повномасштабного вторгнення, і перевести їх у спеціальну структуру під наглядом Вашингтона. Видання посилається на чотирьох співрозмовників, обізнаних із ходом переговорів.

Пропозицію озвучили минулого тижня в Маямі на зустрічі з представниками України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС та НАТО. Автори ініціативи — спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер. Американці представили кілька способів вивільнити кошти. Один із них передбачав створення нового фінансового інструменту спеціального призначення, який контролював би Вашингтон.

«Цього просто не станеться»

Європейці план відхилили. За словами джерел FT, представники Європи виступили і проти будь-якої втрати контролю над активами, і проти повернення Росії навіть частини цих грошей. Один зі співрозмовників видання так описав реакцію європейських делегатів:

Їм сказали, що цього просто не станеться.

Сама пропозиція, хоч і не пройшла, викликала в Європі та Києві чимало запитань. Там замислилися над справжніми намірами Вашингтона і над тим, наскільки по-різному союзники розуміють тиск на Москву. Для Європи й України заморожені мільярди — один із небагатьох важелів впливу на Кремль, а американська ідея фактично пропонувала перетворити цей важіль на предмет торгу.

Що пояснюють американці і що відомо в Києві

Американський чиновник розповів FT, що долю заморожених активів обговорювали як частину комплексної мирної угоди. Як саме кошти вивільнятимуть і на що їх витратять, поки не вирішено. За його словами, ідей щодо використання цих грошей після війни було висунуто чимало. Українські учасники переговорів додали, що з американцями цю тему порушували й на попередніх зустрічах.

Вашингтон також попросив Київ підготувати план, як витрачатимуться кошти з будь-яких джерел, незалежно від їхнього походження. Крім того, США хочуть, щоб Україна разом зі Світовим банком провела реформи, які посилять боротьбу з корупцією та підзвітність. Тобто розмова йшла не лише про те, звідки взяти гроші, а й про те, як контролювати їх використання.

Про які гроші йдеться

У 2022 році західні союзники заморозили близько 260 млрд євро російських державних активів, більша частина цієї суми зберігається в Євросоюзі. Україна вже отримала від країн G7 кредит на 45 млрд євро, забезпечений доходами від цих коштів. Водночас багато європейських урядів не погоджуються використовувати саму основну суму активів, побоюючись юридичних наслідків.

Наприкінці минулого року лідери ЄС домовилися спрямувати ці кошти на відновлення України, якщо Росія відмовиться виплачувати репарації. Київ і низка європейських країн давно виступають за те, щоб заблоковані гроші працювали на підтримку України. Будь-яке рішення про розморожування потребує одностайності всіх 27 країн блоку, а досягти її нині видається малоймовірним. Схожий пункт був і в американському мирному плані з 28 пунктів, представленому рік тому, проте той план так і не отримав підтримки, а ініціатива — розвитку.

Не перший крок назустріч Москві

Ідея з активами — не єдиний сигнал, що Білий дім готовий до економічних поступок Кремлю. Раніше The New York Times із посиланням на обізнаних чиновників писала, що адміністрація Трампа пропонувала Росії низку таких поступок, зокрема можливе розморожування мільярдів доларів, щоб домогтися часткового припинення вогню. Серед інших варіантів обговорювали продаж закордонних активів «Лукойлу» групі близькосхідних інвесторів, серед яких є люди з діловими зв’язками з американськими переговірниками.

Зустріч у Маямі ще й збіглася в часі з новим жестом на адресу Москви. 9 жовтня, після телефонної розмови з Путіним, Трамп оголосив про угоду щодо поставок російського дизельного палива. Того ж дня Мінфін США видав тимчасову генеральну ліцензію: до квітня 2027 року санкції не застосовуватимуться до поставок російського дизеля, завантаженого на танкери станом на 9 жовтня.

Подробиці Трамп виклав у Truth Social, розписавши графік відвантажень на найближчі місяці:

Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої було узгоджено, що Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного палива на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада та 1 000 000 тонн одразу після цього.

Загалом, за словами американського президента, обсяг має сягнути 3 млн тонн у стислі терміни. Разом із нафтою, що надходить через Ормузьку протоку, це, за його прогнозом, обвалить ціни на дизель для американців і всього світу рекордними темпами.

Зеленський: «подарунок до дня народження для Путіна»

На Банковій відреагували різко. В інтерв’ю Axios Володимир Зеленський наголосив, що одностороннє зняття обмежень з країни-агресора виглядає несправедливим і нечесним кроком. Він натякнув на день народження російського диктатора, який припадає на 7 жовтня:

Знаєте, це схоже на подарунок до дня народження для Путіна. Це виглядає абсолютно жахливо.

У дописі в соцмережі X глава держави висловився ще жорсткіше: будь-яке послаблення санкційного тиску поза рамками довгострокової домовленості про деескалацію є очевидною слабкістю.

Насторожено ставляться до курсу Вашингтона і в Брюсселі. Європейські лідери на саміті ЄС планують виступити проти політики Трампа щодо Росії, адже той прагне послабити обмеження на дизель, щоб знизити ціни на пальне перед виборами у США. Брюссель має намір закликати до нових санкцій і обмеження нафтових доходів Москви, бо вважає, що до переговорів Кремль змусить лише тиск. Скептично в ЄС сприймають і оголошене Трампом «енергетичне перемир’я», особливо на тлі того, що Росія продовжує бити по українській енергетиці.

Як минула зустріч у Маямі

Переговори представників США, країн E3, Єврокомісії, України та НАТО про шляхи деескалації та завершення війни відбулися 9 жовтня в закритому заміському клубі Shell Bay Club, співвласником якого є Стів Віткофф. Завершилися вони раніше, ніж планувалося: другого дня переговорів не було. До української делегації увійшли голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умеров, керівник Офісу президента Кирило Буданов та перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця.

Порядок денний охоплював і найближчі місяці, і післявоєнну архітектуру безпеки. Віткофф описав його в соцмережі X так:

Обговорення охопили широке коло питань, зокрема короткострокові заходи, пов’язані з підготовкою до зими (енергетична стійкість, експорт зернових), гарантії безпеки, а також довгострокові домовленості щодо безпеки України та Європи з метою запобігання майбутнім конфліктам і підтримки післявоєнного відновлення та економічного процвітання України, включаючи вступ до ЄС.

За словами спецпредставника, плідний обмін думками дозволив визначити напрямки для подальшого опрацювання перед наступним контактом Сполучених Штатів із Росією.

Москва готується судитися

Поки союзники сперечаються, у Кремлі заявляють, що боротимуться за заблоковані мільярди. 14 жовтня, у середу, речник Кремля Дмитро Пєсков сказав російським державним ЗМІ, що Москва докладе всіх можливих зусиль, щоб повернути, за його словами, «вкрадені активи».

Це включає юридичну роботу, судові процеси та судове переслідування.

Отже, доля 260 млрд євро залишається відкритою. Європа поки тримає оборону і не готова випускати ці гроші з-під контролю, Київ розраховує на них для відновлення, Москва погрожує судами, а Вашингтон бачить у них інструмент, щоб домовитися з Кремлем. Чим завершиться це перетягування каната, залежатиме від того, чи зможуть союзники узгодити спільну позицію щодо тиску на Росію.