Сполучені Штати зробили несподіваний крок у відносинах із Росією. Президент Дональд Трамп домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки, а Міністерство фінансів США тимчасово дозволило операції, які раніше обмежувалися санкціями. У Вашингтоні це пояснюють необхідністю знизити ціни на пальне. Однак в Україні та навіть серед американських політиків рішення викликало різку реакцію.

Демократи й частина республіканців попереджають, що нові надходження від продажу пального можуть допомогти Кремлю фінансувати війну. Водночас енергетичні аналітики сумніваються, що російський дизель справді здатний суттєво здешевити пальне для американців. А нові подробиці переговорів свідчать: рішення Трампа могло бути пов'язане не лише з цінами, а й із відмовою України припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Таким чином, звичайна на перший погляд торгова домовленість перетворилася на міжнародний скандал. Чому США вирішили послабити економічний тиск на Росію, скільки пального може продати Москва, що про це говорять американські сенатори та чи означає нова угода зміну ставлення Вашингтона до України?

Що саме Трамп дозволив Росії

9 жовтня Дональд Трамп повідомив про домовленість із Володимиром Путіним щодо збільшення постачання російського дизельного пального. За словами американського президента, Росія має негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизелю, у листопаді — ще 500 тисяч тонн, а згодом передбачені й значно більші обсяги. Загалом у заявлених планах фігурують мільйони тонн пального. Проте важливо розрізняти оголошені наміри та фактичні постачання: самі заяви президентів ще не означають, що всі ці обсяги вже продано або доставлено покупцям.

Того самого дня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, відоме як OFAC, видало генеральну ліцензію №135. Вона дозволяє певні операції, пов'язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження. Дозвіл діє до 7 квітня 2027 року. Отже, йдеться не про повне скасування всіх американських санкцій проти російського енергетичного сектору, а про конкретне тимчасове послаблення обмежень для дизельного пального. Інші санкції, які не охоплені цим дозволом, продовжують діяти. Проте політичне значення рішення виходить далеко за межі одного виду пального. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну США намагалися обмежувати енергетичні доходи Москви. Тепер Вашингтон сам відкриває можливість для нових операцій із російським дизелем.

Чому Трампу раптом знадобилося російське пальне

Головна причина, яку називає американська адміністрація, — стрімке подорожчання дизельного пального. Воно використовується вантажним транспортом, сільськогосподарською технікою, промисловістю та частиною систем опалення. Тому високі ціни на дизель поступово відображаються на вартості продуктів, перевезень і багатьох повсякденних товарів.

За даними американської автомобільної асоціації AAA, 22 вересня середня ціна дизелю в США досягла рекордних 6,53 долара за галон. На початку жовтня вона дещо знизилася, але залишалася значно вищою, ніж роком раніше. Однією з головних причин подорожчання стала війна США з Іраном та порушення постачання енергоносіїв через Близький Схід. Проблеми з проходженням суден Ормузькою протокою та скорочення доступних потужностей із перероблення нафти створили дефіцит на світовому ринку.

Для Трампа це не лише економічна, а й політична проблема. Уже 3 листопада у Сполучених Штатах мають відбутися проміжні вибори до Конгресу. Високі ціни на пальне та продукти посилюють невдоволення виборців, тому Білий дім зацікавлений продемонструвати швидкі кроки для стабілізації ситуації. Домовленість із Росією дозволяє адміністрації заявити про появу додаткового джерела дизелю. Але чи зможе воно справді змінити ситуацію на ринку — окреме питання.

Експерти сумніваються, що російський дизель врятує американців

Енергетичні аналітики звертають увагу на просту обставину: якщо російське пальне почнуть купувати нові споживачі, це не обов'язково збільшить загальну кількість дизелю у світі. Частина вантажів може просто змінити напрямок, залишивши попередніх покупців у пошуках альтернативних постачальників.

Майкл Лінч, експерт Energy Policy Research Foundation, пояснює, що перерозподіл російського дизелю між покупцями навряд чи суттєво вплине на світові ціни. За його оцінкою, невелике здешевлення можливе в окремих регіонах США, але цього недостатньо, щоб кардинально змінити ситуацію в усій країні.

Схожої думки дотримується Деніел Стернофф із Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету. Він вважає, що повернення додаткових російських обсягів може дещо послабити напруження на ринку, однак не усуне головної проблеми — нестачі доступних нафтопереробних потужностей через війну на Близькому Сході.

Ще один важливий нюанс назвав енергетичний стратег Центру стратегічних і міжнародних досліджень Клейтон Сейгл. За його словами, Росія зацікавлена у продажу запасів літнього дизелю напередодні переходу на зимові сорти пального. Тому послаблення санкцій може бути особливо вигідним саме Москві.

Інакше кажучи, навіть якщо американські споживачі отримають певне полегшення, воно може виявитися значно меншим, ніж економічна користь для російських постачальників. Водночас остаточний ефект залежатиме від фактичних обсягів поставок, цін контрактів і ситуації на світовому ринку.

«США стають співучасниками війни»: сенатор виступив із різкою заявою

Одним із найгостріших критиків рішення став сенатор-демократ Річард Блюменталь. Він заявив, що скасування обмежень на російський дизель суперечить зусиллям Конгресу, спрямованим на скорочення доходів Кремля. У своїй офіційній заяві сенатор назвав рішення Трампа ганебним і таким, що робить Сполучені Штати співучасниками війни Путіна проти України. На його думку, адміністрація намагається пом'якшити економічні наслідки війни з Іраном коштом послаблення тиску на Росію.

Блюменталь також зажадав негайного скасування домовленості та звернувся до американських компаній, які можуть вирішити купувати російське пальне:

«Конгрес стежить за вами».

Це політична оцінка сенатора, а не юридичне встановлення співучасті США у війні. Проте його заява показує, наскільки гостро рішення сприйняли у частині американського політичного істеблішменту До критики приєдналися сенаторка Джин Шахін, лідер демократів у Сенаті Чак Шумер та сенаторка Елізабет Воррен. Вони наголосили, що послаблення санкцій суперечить меті економічного тиску на Росію та може підірвати безпекові інтереси України і європейських союзників США.

Особливе обурення викликало те, що лише 18 вересня Трамп підписав закон, який надав додаткові можливості для посилення санкційного тиску на Росію та її енергетичних партнерів. Через три тижні адміністрація ухвалила рішення, яке критики вважають протилежним за політичним змістом.

Проти домовленості виступили навіть республіканці

Суперечка не обмежилася протистоянням демократів із Трампом. Представники Республіканської партії також поставили під сумнів доцільність угоди. Конгресмен Дон Бейкон розкритикував перспективу підтримки російської воєнної економіки через закупівлі пального. Інший республіканець, Майкл Маккол, попередив, що додаткові енергетичні доходи можуть допомогти Кремлю продовжувати військові операції проти України. Колишній американський посол в Україні Стівен Пайфер звернув увагу на економічний масштаб домовленості. За його оцінкою, початкові 300 тисяч тонн російського дизелю становлять менш ніж половину добового споживання США. Тому очікувати значного впливу такого обсягу на загальноамериканські ціни складно. Пайфер також вважає, що угода підриває дипломатичні зусилля Вашингтона. Адже США намагаються переконати Росію погодитися на припинення війни, водночас відкриваючи для неї нові можливості отримувати гроші від експорту пального. Колишній американський дипломат і фахівець із санкцій Деніел Фрід теж звернув увагу на суперечливість моменту: рішення про послаблення економічного тиску було ухвалене саме тоді, коли американські, українські та європейські представники обговорювали шляхи завершення війни.

Чому угоду пов'язують з ударами України по російських НПЗ

10 жовтня з'явилися нові подробиці, які дозволяють інакше поглянути на рішення Трампа. За інформацією Axios, американський посадовець, обізнаний із перебігом переговорів, заявив, що президент США вирішив домовитися з Путіним після неодноразових прохань до Володимира Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах. За словами співрозмовника журналістів, Вашингтон звертався з таким проханням приблизно шість разів. Українська сторона натомість пропонувала взаємне припинення атак: Київ готовий не бити по російських НПЗ, якщо Москва припинить обстріли українських електростанцій. Однак американський посадовець стверджує, що Трамп наполягав саме на односторонньому припиненні українських ударів. У Білому домі, за його словами, вважали, що атаки на російську нафтопереробку впливають не лише на Росію, а й на світовий паливний ринок та американських споживачів.

Ця інформація вказує на можливий зв'язок між українськими ударами по російській енергетиці та рішенням США відкрити ринок для російського дизелю.

Україна протягом останніх місяців активно атакувала російські нафтопереробні підприємства. Такі удари завдають шкоди виробництву пального, ускладнюють постачання для російської економіки та військової логістики. На тлі цих атак Москва навіть запроваджувала обмеження на експорт дизелю, намагаючись забезпечити внутрішні потреби. Для Києва це один зі способів послаблювати економічні можливості агресора. Для Вашингтона, якщо виходити з пояснень американського посадовця, наслідки ударів стали ще й фактором світових цін на пальне.

Погрози Україні припиненням передачі розвідданих

Ще одна чутлива деталь стосується переговорів у Маямі. За інформацією Axios, під час восьмигодинної зустрічі американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер повідомили українській делегації про майбутню розмову Трампа з Путіним та плани послабити санкції щодо російського дизелю. Український посадовець, на якого посилається видання, стверджує, що під час переговорів пролунало попередження про можливе припинення передачі американських розвідувальних даних, якщо Україна продовжить удари по російських НПЗ всупереч проханням Вашингтона. Американський посадовець заперечив, що така погроза взагалі звучала. За його версією, представники адміністрації лише наголосили, що США залишаються важливим партнером України та очікують врахування власних економічних інтересів. Отже, наразі існують дві різні версії розмови. Підтвердженого рішення про припинення розвідувальної співпраці немає, однак сама поява таких повідомлень свідчить про напруження між партнерами.

Питання американських розвідданих має для України особливе значення, оскільки вони допомагають відстежувати військову активність Росії та підтримують оборонні можливості держави. Тому навіть дискусія про можливе обмеження співпраці привертає значну увагу.

Зеленський назвав рішення подарунком Путіну

Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував домовленість Трампа з російським керівником. Він заявив, що послаблення санкцій стало невиправданим подарунком Путіну та може принести Росії додаткові мільярди доларів. Він також висловив невдоволення тим, що рішення ухвалювали на тлі переговорів щодо завершення війни. За його словами, виникло враження, що дипломатичний процес із залученням української делегації використовували як прикриття для окремих домовленостей Вашингтона з Москвою.

Ці оцінки відображають позицію українського керівництва. Реальний обсяг додаткових доходів Росії поки що невідомий: для його визначення необхідно знати, скільки дизелю фактично продадуть, за якими цінами та протягом якого часу. Водночас побоювання Києва мають зрозуміле економічне підґрунтя. Доходи від продажу нафти й нафтопродуктів залишаються важливим джерелом валютних надходжень Росії. Послаблення обмежень здатне полегшити експорт, розширити коло покупців і зменшити витрати на торговельні операції.

Найбільша суперечність: Путін отримав послаблення, але не погодився на переговори

Одним із найважливіших питань залишається те, що Вашингтон отримав від Москви в політичному сенсі. Американська адміністрація розглядає економічні домовленості як один із можливих інструментів впливу на Росію. За повідомленнями про переговори, представники Трампа обговорювали перспективи ширших енергетичних угод, які могли б стимулювати Кремль до поступок у мирному процесі. Однак після телефонної розмови Трампа з Путіним помічник російського керівника Юрій Ушаков повідомив, що Москва не взяла на себе зобов'язань негайно відновити переговори з Україною. За його словами, Путін продовжує пов'язувати можливість переговорного процесу з діями української сторони. Це створює очевидну дипломатичну суперечність: послаблення санкцій уже оголошене, тоді як підтверджених нових зобов'язань Росії щодо припинення бойових дій немає.

Для України важливо, щоб будь-які економічні поступки Москві супроводжувалися конкретними кроками до припинення агресії. Без таких кроків послаблення тиску може зменшувати стимули Кремля змінювати свою позицію. Водночас прихильники використання економічних домовленостей у дипломатії виходять з іншої логіки: торговельні стимули іноді можуть створювати простір для переговорів там, де самі санкції не принесли швидкого результату. Чи спрацює цей підхід у нинішній ситуації, поки що невідомо.

Скільки грошей може отримати Росія

Заявлені обсяги постачання справді значні. Якщо Росія реалізує кілька мільйонів тонн дизельного пального, загальна вартість таких операцій потенційно може вимірюватися мільярдами доларів. Однак ці суми не слід плутати з чистим прибутком російського бюджету. Виручка від продажу включає витрати виробників, транспортування, страхування, посередницькі платежі та інші складники. Крім того, не вся виручка приватних або державних компаній безпосередньо надходить до бюджету.

Важливе й інше питання: чи стане новий дозвіл джерелом справді додаткового експорту, чи частина російського дизелю просто змінить покупців. Якщо пальне, яке раніше купували інші країни, тепер спрямовуватиметься до США, приріст загальних доходів може бути меншим, ніж здається за оголошеними обсягами. Водночас полегшення доступу до ринку може покращити умови продажу для російських компаній. Менші торговельні обмеження іноді дозволяють зменшувати знижки, які покупці вимагають за санкційні ризики. Саме тому економічні наслідки рішення потрібно оцінювати не лише за кількістю тонн, а й за фактичними цінами, напрямками поставок та змінами доходів російських експортерів.

Що це означає для України

Найближчим наслідком рішення Трампа стало загострення політичної суперечки між Вашингтоном і Києвом. Українське керівництво виступає проти послаблення санкцій без відповідних поступок Росії, тоді як американська адміністрація намагається стримати зростання внутрішніх цін на пальне. У довшій перспективі значення матимуть три обставини: чи почнуться фактичні масштабні поставки російського дизелю, чи вплинуть вони на світові ціни та чи отримає Вашингтон від Москви конкретні кроки щодо припинення війни.

Окремо залишається питання американської допомоги Україні. Наразі немає підтвердження, що угода про дизель автоматично означає припинення військової підтримки або передачі розвідувальних даних. Проте повідомлення про напружені переговори показують, наскільки тісно тепер переплітаються енергетична політика, дипломатія та українська оборона. У Конгресі вже пролунали заклики переглянути рішення. Але чи переросте критика в конкретні законодавчі кроки, поки що невідомо.

Головна особливість ситуації полягає в тому, що США послабили частину обмежень проти Росії саме тоді, коли продовжують брати участь у спробах завершити її війну проти України. Для Трампа угода має стати способом знизити ціни на пальне. Для Москви вона відкриває нові торговельні можливості. А для Києва створює ризик того, що економічний тиск на агресора послаблюватиметься раніше, ніж Росія погодиться на реальні кроки до миру.

Поки що найважливіше запитання залишається без відповіді: чи принесе домовленість помітне полегшення американським споживачам і дипломатичний результат, чи її головним практичним наслідком стануть нові можливості заробітку для російської економіки.