Чи справді відмова від м’яса може вплинути на шанси дожити до ста років? Це питання вирішили перевірити китайські науковці. Вони проаналізували дані понад 5000 людей, яким уже виповнилося 80 і більше. Зв’язок між м’ясом і довголіттям справді знайшовся, але пояснюється він, імовірно, не самим м’ясом, а тим, чого потребує організм у глибокій старості. Про це пише ScienceAlert з посиланням на дослідження в журналі The American Journal of Clinical Nutrition.

Науковці взяли дані Китайського поздовжнього дослідження здорового довголіття (Chinese Longitudinal Healthy Longevity Survey). Вони зіставили 1459 людей, які дожили до свого сторіччя, з 3744 учасниками, які померли раніше. На момент спостереження всім їм було понад 80 років.

Загальна картина виявилася не на користь вегетаріанців: їхні шанси відсвяткувати столітній ювілей були нижчими, ніж у тих, хто їв м’ясо. Однак коли дослідники розділили учасників за статтю та масою тіла, результати помітно розійшлися. У чоловіків статистично значущого зв’язку між вегетаріанством і шансами дожити до 100 років не виявили. А от у жінок ця закономірність проявлялася значно чіткіше.

Головне — вага

Найбільша різниця стосувалася людей із недостатньою вагою. Серед жінок із низьким індексом маси тіла щоденне вживання м’яса було пов’язане з на 44% вищою ймовірністю дожити до 100 років, ніж вегетаріанський раціон. Водночас у людей із нормальною або надмірною вагою такого зв’язку не знайшли. Отже, з результатів не випливає, що м’ясо продовжує життя всім підряд або що вегетаріанське харчування саме по собі його скорочує.

Індекс маси тіла (ІМТ) — це співвідношення ваги до зросту, за яким приблизно оцінюють, чи нормальна в людини вага. У цьому дослідженні недостатньою вважали вагу з ІМТ нижче 18,5. У поважному віці низька вага може свідчити про те, що організм не отримує достатньо енергії чи поживних речовин. Тому вчені припускають, що для літніх людей, схильних до худорлявості, особливо важливе збалансоване харчування з достатньою кількістю білка та інших потрібних речовин.

Чи треба всім їсти м’ясо

Дослідження не дає підстав радити кожному додати м’ясо до раціону заради довгого життя. Багато що залежить від того, чим саме людина його замінює. Учасники, які не їли м’яса, але вживали рибу, молочні продукти чи яйця, мали такі ж шанси дожити до ста, як і ті, хто їв м’ясо. А от у веганів, які повністю відмовилися від продуктів тваринного походження, шанси досягти сторічного віку виявилися нижчими, ніж у людей з різноманітним харчуванням.

Це не означає, що веганське меню обов’язково шкідливе. Важливо, чи дає воно організму достатньо калорій, білка, вітамінів і мінералів. Людина, яка не їсть м’яса, може отримувати необхідні поживні речовини з інших продуктів, але такий раціон треба ретельно продумувати.

Варто пам’ятати й про обмеження самої роботи: вона не доводить причинно-наслідкового зв’язку. Науковці враховували харчування учасників уже в старості, але не могли повністю простежити, як змінювалося їхнє меню протягом життя. На харчові звички могли вплинути й вікові зміни, наприклад, труднощі з пережовуванням деяких продуктів. Тож стверджувати, що м’ясо саме собою подовжує життя, ще зарано. Результати радше підкреслюють, наскільки важливі повноцінне харчування та достатня вага в дуже похилому віці.

Що ще впливає на довголіття

За даними останніх досліджень, з роками організм поступово втрачає м’язи, а нестача білка може цей процес пришвидшувати. Після 50 років білок потрібен не лише для м’язів, а й для нормальної роботи імунітету та міцності кісток. Його можна отримати з яєць, молочних продуктів, риби, нежирного м’яса, квасолі, сочевиці, тофу, горіхів і насіння.

Водночас приклад Сардинії показує, що довголіття можливе і без м’яса щодня. Цей острів належить до так званих «Блакитних зон», де живе особливо багато довгожителів. Місцеві жителі традиційно їдять м’ясо нечасто — переважно в неділю або на свята, а основу їхнього раціону становлять зернові, хліб, бобові, овочі та фрукти. Проте своє довге життя сардинці завдячують не лише їжі, а й фізичній активності, міцним зв’язкам із людьми та близькості до родини.

Є ще один чинник, про який часто забувають, — сон. Американські дослідники виявили зв’язок між нестачею нічного відпочинку та коротшою тривалістю життя. Цей зв’язок залишався значущим навіть тоді, коли науковці враховували фізичну активність, зайнятість та освіту.